Будинок - Український. Очі і долоні - захоплені


Середовище. Київ. Спортсмени року - Олександр ХИЖНЯК і Ольга Харлан. Фото Павла Кубанова, "СЕ" в Україні "

Євген КАРЕЛЬСЬКА

з «Українського дому»

У вдванадцяте в столиці пройшла Всеукраїнська урочиста церемонія «Герої спортивного року», а головні номінації виграли шаблістка Ольга Харлан і боксер Олександр Хижняк.

... Давно намагаюся зрозуміти, за якими рейтингами на ці шоу запрошуються співаки - повинні ж вони в арт-програмі вечора хоч приблизно тримати ту планку, що притаманна нашим чемпіонам? Мабуть, такий тест пройшов Арсен Мірзоян, який завершував майже тригодинний калейдоскоп в «Українському домі».

А ось дует Anna-Maria, чи то пак сестри-близнючки Опанасюк, хоч на сцені далеко не новачки, вони якщо і переконали, то хореографією в постановці Ольги Риженко. Хіба що назва треку - «долонь» - підійшло до порядку денному: заповнений під зав'язку зал не шкодував долонь, вітаючи кращих вітчизняних атлетів.

ЛЕДЬ НАЗАД - У МАЙБУТНЄ

Для підняття ставок, організатори спочатку відійшли від звичної схеми: вшановувати тих, хто приніс країні нагороди в році минулому. Під овації, в промені стартових юпітерів потрапив олімпійський чемпіон-2018 з фрістайлу Олександр Абраменко. Мабуть, єдине золото Пхенчхана переважує в чомусь ефект подій зі звичного сценарію. Ну а Саша за словом в кишеню, як то кажуть, не поліз. Співавторами своєї перемоги назвав дуже багатьох, включаючи уболівальників. Мовляв, їх енергія допомогла в потрібну хвилину зосередитися, що вилилося в результат-мрію.

Разом з Ігорем Ждановим і Сергієм Бубкою поспішив до роздачі подарунків і захоплень цілий віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко. Благо, в змагання «від кого і скільки» включилися не тільки спонсори, а й держструктури. А якщо оцінити оригінальність, то першою ювелірна компанія, що вручила мега-акробату з Миколаєва якісь особливі спецзаказовскіе запонки. На сніжному трампліні їх, зрозуміло, не одягнеш, а ось на світські раути - дуже навіть! Аби приводи для них виникали і далі. Чому запорукою - свита, яка вирішувала безліч технічних і наукових завдань: тренери Енвер Аблаєв та Максим Нескоромний, лікар Святослав Гардецький і їх колеги по лінії НОКу, міністерства і лижної федерації.

А тепер поїхали за офіційними сходах. «Олімпійська надія України-2017» тепер знайшла конкретне ім'я. Це дзюдоїстка Дарина Білодід, що стала наймолодшою ​​нашої чемпіонкою Європи (в голосуванні обійшла тенісистку Марту Костюк, яка виграла серед ровесниць Australian open, а в парному розряді і US Open, плюс чемпіонку світу U-18 стрибунку у висоту Ярославу Магучіх). Даша і рада була б поспілкуватися з публікою, але - не повірите - професійна лицьова травма в рідному залі «Юного спартаківця» по ходу банального спарингу! Правда, на обожнюванні з боку залу це не відбилося. Ми ж доповнимо, що ЧЄ-2017 Варшаві був фактично другим «дорослим» турніром в кар'єрі дівчини з більш ніж спортивної сім'ї: її виховали батько, наш зоряний майстер татамі Геннадій Білодід, дворазовий чемпіон континенту, а також бронзовий світовий призер, і мама - Світлана Кузнєцова. До цього успіху було перше місце на Континентальному кубку в Празі. І ось такий злет! У фіналі категорії до 48 кг киянка здолала в овертаймі Ірину Долгова з суміжної країни.

Прізвище Білодід фігурувала і в трійці здобувачок «Сенсація року». Але тут шановні члени Української академії спорту віддали перевагу знову ж, висотніце Юлії Левченко, чиїми ключовими рубежами стали срібло ЧС-2018 (захмарні перш для неї 2.01) і перемога на європейській першості U-23. Тут ще номінувалася чемпіонка Європи з карате (особисто до 50 кг, куміте і в команді) Катерина Крива.

Думаю, в самий раз дати лауреатів «Спортивна слава України». Академіки обрали легкоатлетку Тетяну Пророченко (олімпійську чемпіонку Москви-1980 естафеті 4х400 м; бронзову медалістку 4х100 м в Монреалі-1976) і баскетбольного аса Анатолія Поливода із золотої когорти Мюнхена-1972, чемпіона світу-1967 зі титулом кращого центрового планети. До речі, щоб не повторюватися по непростий і яскраву біографію Анатолія Івановича, адресую читача до великого інтерв'ю «Моя правда про трьох секундах» в «СЕ» за 2 березня, яке провів мій колега Михайло Співаковський.

Ну а Тетяну Василівну я все-таки запитав, чи продовжує вона свою вахту в профільному відділі міністерства, де відтрубила добрих чверть століття? Відповідь сподобався: немає - я бабуся з усіма якими мається на увазі турботами. А взагалі, справа така: якщо не підтримувати таких кумирів, то як же прокласти стежку-доріжку в майбутнє?

ПІД ЗНАКОМ ВОДНИХ Грац

... З букмекерськими справами, зізнатися, не щастило і раніше. Але що до номінації «Краща команда року», то моя котирування (маю на увазі свою «пташку» в журналістському опитуванні цього проекту) зіграла! Перемогла збірна України з синхронного плавання, яка завоювала досі немислимі 6 медалей на чемпіонаті світу (також висувалися біатлоністки з срібною естафети ЧС-2017 і власниці світової баскетбольної бронзи в форматі 3х3). Нагадаємо, хто ж з водних грацій зійшов на подіум (разок на другу сходинку і п'ять - на третю!): Владислава Алексєєва, Марина Алексєєва, Валерія Апрелева, Анна Волошина, Олександра Кашуба, Яна Нарежному, Анастасія Савчук, Ксенія Сидоренко, Єлизавета Яхно. А під наш перехресний допит потрапила ефектна мадам Сидоренко:

- Скажіть, Ксенія, в чому секрет того, що кожні два-три сезони відбувається ротація, але Україна залишається серед лідерів?

- Думаю, це продумана стратегія тренерів Світлани Саидова, Валерії Меженінов, Олесі Зайцевої. Юні готуються разом зі старшими, набувають впевненості, а головне вловлюють стиль. Після Олімпіади-2016 нас залишалося в обоймі лише троє - Волошина, Савчук і я.

А хто з бразильської когорти і на завтра зможе нас радувати фірмовими українськими композиціями?

- Мабуть, тільки Настя Савчук. Для себе я вирішила завершити активні виступи і вже намагаюся тренувати. Так, ви обов'язково напишіть, що наш харківський будинок - «Локомотив» - це той причал, який і створив всю систему підготовки. Для мене довжиною в 23 роки. Виросла я на Салтівці, а басейн в протилежного районі Іванівка. Але хоч і встигнути треба було на ранкове тренування на початку восьмого, це все окупилося через час. Скільки пам'ятаю, цей вид спорту в центрі уваги тодішнього начальника Південної залізниці Віктора Остапчука, і він сьогодні теж підтримує, вже як народний депутат. В курсі наших справ і губернатор області Юлія Світлична. Повинно бути, їй як жінці ця естетика близька ...

Зауважимо, що синхроністки здобули два «Спортивних Оскара». Адже їх наставниця Світлана Саидова названа зараз «Кращим тренером року», випередивши не менше затребуваних колег Тамару Токмачевої (збірна зі стрибків у воду) і Олександра Хижняка-старшого у канатів рингу. Моє питання давньої знайомої, пані Саидова був один - як вдалося нарешті подолати конкуренцію японок при явних суддівських симпатій на їхню адресу багато років поспіль?

- Ну, як мінімум, ми самі додавали в постановках, виконанні, психології. Щось, безумовно, в сприйнятті Феміди змінилося. А ще розповім один епізод з Ріо, де нам прикро віддали четверті місця, що в дуеті, що в групі. Я підійшла до японської колезі, потиснула руку з поздоровленням. Хоча, як ви здогадуєтеся, думки крутилися зовсім інші. А наш діалог побачила-почула глава техкома FIN. Думаю, це була правильна і зважена позиція України. Протест ми не подавали, а зчепивши зуби терпіли і працювали. Ось зараз, сподіваюся, воздалося по заслугах.

МУЖНІСТЬ У ЗАКОНІ

Цікаво, що разом з президентом Української академії спорту, чемпіонкою світу і віце-чемпіонкою Олімпіади-1980 Ніною Уманець, нагороджував Світлану Бурхановну доктор медичних наук, директор Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України Ілля Ємець. Так ось, підкреслюючи значущість постаті наставника, Ілля Миколайович (до слова, кавалер ордена «За заслуги» I ступеня), сказав, що його Вчителем був легендарний академік Микола Михайлович Амосов. Так що, проекція на спорт очевидна, і є в хорошому сенсі підозра, що структура професора Ємця задружіться з нашими олімпійцями в плані лікарського контролю.

... Не всі погодяться, але в кулуарах церемонії намагався поспілкуватися з тими, хто начебто безпосередньо не пов'язаний з великим спортом. А насправді відчувають ситуацію прекрасно. Наприклад, ведуча телепроекту-реаліті «Топ-модель по-українськи» Алла Костромічева. Про всяк випадок, входила в півсотню світового рейтингу початку поточного десятиліття, красувалася нерідко на обкладинках Vogue, Elle, Hasper's Bazaar. Тобто, з конкуренцією знайома не з чуток:

- Взагалі-то, моделям не властиво багато говорити, піддаватися емоціям та інше. Але готуючись до моменту нагородження, всерйоз розхвилювалася. А тим паче, дізнавшись історію Люди Ляшенко. Людина, яка видобуває естафетної золото на зимовій Паралімпіаді і чотири титули на чемпіонаті світу-2017 серед опорників як в лижних гонках, так і в біатлоні, тісниться в кімнаті подруги, десь в гуртожитку! Але хіба якісь базові речі комфорту не покладаються тим, хто гордість країни?

... Що ж, я поспішив все це уточнити у Людмили, яка перемогла в номінації «Сильні духом». Так, провівши дитинство в Цюрупинському інтернаті, дівчина-сирота стала займатися в Харківському центрі «Інваспорту» і під керівництвом досвідченого тренера Андрія Нестеренко вийшла на настільки потужні орбіти. Що до «світу» в Німеччині, то найважчим вважає перемогу в лижному спринті 1,5 км - там адже йшла «олімпійка» на вибування. Незважаючи на всі труднощі буття, Людмила закінчила обліково-економічний технікум і тепер намагається отримати спортивне «вища», сподіваючись після четвертого курсу ХГАФК здолати і магістратуру.

Додам, що номінантами також є триразова чемпіонка світу з легкої атлетики (нозологія зору) Лейля Аджаметова і чемпіон світу зі спортивних танців на візках Іван Сівак. Що й казати, президент Паралімпійського комітету Валерій Сушкевич стоїть горою за всіх своїх мужніх підопічних, лобіює законопроекти через парламент, не кажучи про преміальні. Але ж пробити чиновницькі бар'єри, і з його авторитетом, не завжди просто.

НА ВЕРШИНІ ОЛЯ, ЛАРИСА, САША

Кульмінацією, було як завжди, визначення «Спортсмена року» і «Спортсменки року». Плюс свою порцію слави мала набути когорта «Разом з олімпійцями». Тут, і вже не вперше, перемогла за рішенням журі чемпіонка X Всесвітніх ігор в пауерліфтингу (в світі тільки вона має чотири подібних титулу різних років!) Лариса Соловйова. З нею в одній компанії сумоїстка Світлана Тросюк і каратист Станіслав Горуна, які теж відзначилися на те комплексному форумі планети у Вроцлаві (Польща). Лариса чесно подякувала в мікрофон Сергія Бубку, адже хто як не він причетний до введення даної «неолімпійській» номінації в церемонію українського «Оскара»?

Ну а з найбільшим пирогом якраз все просто. Адже уважний читач «СЕ» про подвиги фехтувальниці Ольги Харлан і кращого боксера чемпіонатів світу та Європи Олександра Хижняка знає до найдрібніших деталей. Опоненти в конкурсі у них теж найвищого польоту - у прекрасної статі це Еліна Світоліна, шоста ракетка світового тенісу, плюс віце-чемпіонка світу з боротьби Юлія Ткач, у чоловіків, відповідно, дворазовий чемпіон Європи зі спортивної гімнастики Олег Верняєв і віце-чемпіон світу з плавання (1500 м кролем) Михайло Романчук.

Отже, Оля блискуче виграла в індивідуальній першості ЧС-2017 Лейпцигу, а Саша не мав рівних у своїй категорії до 75 кг. Ну, про його батька ми говорили в розділі «Кращий тренер», а виявилося, що у них покоління за поколінням все Олександре Олександровичу. Так що, в відділі кадрів «Динамо» і Прикордонних військ спортсмена-інструктора Хижняка не переплутати.

Тим часом, Оля перерахувала цілу групу фахівців, вселився в неї оптимізм і талант не втомлюватися від складних перемог. Це і Юрій Марченко, і Олег Штурбабін, і Вадим Гутцайт.

Змусила підвестися в глядацькому ряду партнерку по мушкетерського загону Аліну Комащук (це солодке слово «Команда»!). Плюс, як завжди, улюблені батьки. І якщо так титулована шаблістка, натуральна зірка сучасного спорту, вимовляє всі ці тези з палаючими очима, то будемо чекати нових приємних вершин її долі.

Давно намагаюся зрозуміти, за якими рейтингами на ці шоу запрошуються співаки - повинні ж вони в арт-програмі вечора хоч приблизно тримати ту планку, що притаманна нашим чемпіонам?
Ну а Тетяну Василівну я все-таки запитав, чи продовжує вона свою вахту в профільному відділі міністерства, де відтрубила добрих чверть століття?
А взагалі, справа така: якщо не підтримувати таких кумирів, то як же прокласти стежку-доріжку в майбутнє?
А хто з бразильської когорти і на завтра зможе нас радувати фірмовими українськими композиціями?
Моє питання давньої знайомої, пані Саидова був один - як вдалося нарешті подолати конкуренцію японок при явних суддівських симпатій на їхню адресу багато років поспіль?
Але хіба якісь базові речі комфорту не покладаються тим, хто гордість країни?
Лариса чесно подякувала в мікрофон Сергія Бубку, адже хто як не він причетний до введення даної «неолімпійській» номінації в церемонію українського «Оскара»?

Новости