стартові головоломки

Міркуючи про можливі кадрові і тактичних рішеннях тренерів напередодні матчу, оглядачі і гадки не мали, наскільки витонченішими виявляться Хайнкес і Ді Маттео в своєму прагненні витиснути максимум з команд, що знаходяться в гіршому морально-психологічному і фізичному стані.

І то правда: ледь виходять за межі півтора команд кадрові можливості обох сторін були посилені потрійними дискваліфікацією гравців, які представляли не тільки основний склад, але і основу гри на поле, зробили так багато для сенсаційних перемог в півфіналах і не тільки.

Тактично, по грі, команди так само знали один одного, до найдрібніших деталей. Що теж було не дивно: щоб утриматися на довгій турнірній дистанції, командам вже довелося показати все, на що вони здатні, продемонструвати максимум своїх ігрових і тактичних можливостей.

І тим не менше, обидва тренери приберегли для старту фінального поєдинку ряд хитрощів, які мали на меті не тільки або не так здивувати суперника, скільки перешкодити його власним ходам. У своїх рішеннях тренери хитрили як би «на крок вперед»!

Перерахуємо те, що стало зрозуміло при погляді на стартові склади, а так само після перших 15-20 хвилин матчу:

ді Маттео

1. У матчі фіналу Ліги чемпіонів (!) Ді Маттео випускає Бертрана, гравця раніше фігурував хіба що в протоколах запасу. Хід, сприйнятий оглядачами не інакше як авантюра. Яка ж була справжня мета цього кроку?

Змирившись із ідеєю про неможливість протистояти основний атакуючої міці «Баварії» на правому фланзі, в зоні Роббен-Лам, Ді Маттео просто випускає туди «смертника» (до речі Бертран за спеціалізацією захисник). Тобто законно вважаючи, що «Баварія», яка має певні проблеми зі своїм лівим крилом, повністю обрушиться на Коула, Ді Маттео випускає йому просто-напросто напарника, зайвого гравця. Без особливих завдань по взаємодії з Мата або Дрогба, його просто не може бути через елементарної незіграності.

2. Далі, перший крок по виходу Бертрана Ді Маттео поєднує з другим: перекладом з цього місця Саломона Калу направо. Просто так? Та невже, адже італійцеві прекрасно відомо, що саме тут передбачувані як годинник німці випустять резервіста Контенто! Так зі своєї проблеми по тасування нападників Ді Маттео примудряється ще й отримати вигоду! Хай не фактичну, але хіба не перспективну?

3. Ді Маттео відмовляється від Торреса в основний час матчу. Це його вибір, який демонструє повну відсутність бажання швидко контатаковать, коли Торрес був найсильнішою рушійною силою подібної тактики. Отже, в частині Старатегію на матч Ді Маттео вибрав просто один в один «Барселони» варіант.

Треба відзначити особливо, що це найважливіше рішення, хоча воно, зрозуміло не забезпечило перемогу в підсумку. Але в настільки ж вирішальною мірою воно визначило весь хід, характер матчу. Інакше кажучи, (а так само беручи до уваги вихід Бертрана) «Челсі» вийшов на фінал відбиватися.

Як не парадоксально - це рішення просто разюче по своїй сміливості! Ді Маттео прирік «Челсі» відбиватися від «Баварії» 90 (а то і 120 хвилин) - тобто робити те, чого не вдалося напередодні навіть «Реалу», який займався обороною лише 30% ігрового часу в обох іграх!

Хайнкес

Досвідчений німецький фахівець не далеко відстав в своїх задумах від італійського візаві.

1. Що вийшов замість пропускає Густаво Мюллер був відправлений не просто вперед, а напосредстенно в атаку. І не тільки в атаку, але і в значній мірі на її правий фланг, на позицію Роббена, з яким він постійно змінювався місцями. Крок сам по собі вірний: рухливий Мюллер додав проблем нав'язливою захисту «Челсі» на фланзі, де і без того ударно діяла пара Роббен-Лам.

2. Для посилення заходів по п.1 Хайнкес виконав ще один хід: використовуючи сильну сторону гри Анатолія Тимощука (про гру якого детальніше нижче) - зональний контроль і вміння виконати надійну підстрахування - Хайнкес ставить його на позицію центрального захисника. Притому правого, де зазвичай грав присутній тут же Боатенг!

Результат - Лам сміливо вирушає на допомогу нападу і проводить там 70% часу (благо «Челсі» як ми бачимо вийшов не тільки відбиватися, але і не особливо і контратакувати), без обов'язків часто повертатися, і маючи позаду надійного партнера.

1-84 хвилини матчу

Багато що з того, що відбувалося в цей часовий відрізок описано вище в аналізі рішень тренерів. Адже ці рішення негайно стали проявляти себе на полі, і тому стали зрозумілими. «Челсі» відбивався, причому робив це в восьмеро, тому що в результаті Дрогба і Мата тривалі проміжки часу просто не брали участь в грі. Саме звідси часом складалося враження, що «Баварія» грає в більшості - ще б пак: у той час, коли у «Челсі» нападники не оборонялися, у «Баварії», яка контролювала м'яч, атаці допомагали навіть захисники.

Гра «Челсі» попереду виробляла жалюгідне враження, що було природним, якщо згадати установку на матч. Лондонцям не вдавалося нічого: ні вихід в атаку, ні контроль м'яча в центрі поля, ні завершальний пас від Мата. Перші несміливі спроби пресингувати захист Мюнхена були відзначені на 27-й хвилині матчу.

І якщо рахунок за кутовими (загальний за підсумками зустрічі) 20: 1 може бути відносним показником тиску, зокрема на фланги «Челсі», то кількість нанесених ударів в загальному за матч (43, 8 в створ) говорить про беззастережне перевагу. Правда треба зазначити, що 21 з них був заблокований, тобто по суті не відбувся. Таким чином фактично ми маємо 22 удари (за іншими даними 24) при 8 успішних, включаючи гол.

Фланговое протистояння Калу - Контенто закінчилося не розпочавшись через відсутність м'яча у «Челсі», і, як наслідок, обов'язки Калу відбирати м'яч у Контенто, а не навпаки.

Картина основного часу матчу: «Баварія» в атаці, Тимощук (білий) знаходиться попереду, вище Лама (зелений). Пас на Гомеса (червоний) передається Мюллеру (жовтий). В один дотик пройдена перша лінія захисту "Челсі"

84-120 хвилини матчу

І ось забивається перший гол, і ситуація кардинально змінюється: слово знову за тренерами, які роблять кожен по кроку. Хайнкес моментально знімає Мюллера, замість якого виходить Ван Бюйтен. Ді Маттео ж, випустивши 10 хвилинами раніше Малуда, освіжає атаку Торресом. І що ж відбувається?

Іспанцеві знадобилося провести лише 3 хвилини на полі, щоб «Челсі» нарешті отримав право на перший кутовий у грі, що тривала 87 хвилин!

3 хвилини, для кутового, який опинився гольовим. Дрогба забиває за 5 хвилин до закінчення матчу, але голами справа не закінчується: Хайнкес доводиться вирішувати зворотну задачу з тільки що виконаної заміною, де він видалив гравця атаки, знявши Мюллера. Рішення її він так і не знаходить.

Останні хвилини основного часу після замін - приклад того, як змінилася ситуація на полі. І справа не тільки в тому, що «Челсі» атакує. «Челсі» включився і має чисельну перевагу на половині поля суперника: у який намагався вийти в атаку Шванштайгер (лежить) відібрали м'яч п'ятеро (!) Гравців синіх, після чого вони продовжують атаку

Подібний хід подій тривав до кінця екстра-таймів, гра абсолютно вирівнялася, причому ініціатива належала вже швидше «Челсі», незважаючи на зароблений і незабитий «Баварією» пенальті.

Торрес помітно пожвавив гру в атаці проти господарів, які мали проблеми зворотного характеру - їм явно не вистачало одного Надал. Замість травмованого Рібері вийшов лише Оліч, Шванштайгер помітно підсів в фізичних кондиціях в додатковий час і не міг підтримувати напад, куди періодично підключався лише Лам, а так же Тимощук спочатку в ролі диспетчера, і в другому екстра-таймі - в ролі страхує на підборах.

Тимощук

Українець провів дуже хороший матч і в черговий раз продемонстрував, що він гравець, для якого не існує проблеми відсутності ігрової практики. У той же час його первинне завдання була дещо спрощена відсутністю тиску з боку суперника. Проте покладену на нього в основний час матчу функцію контролю і страховки він виконав успішно.

Перемикання по позиції з виходом Ван Бюйтен на його місце спричинило його висунення вище, в опорну зону. Причому спочатку, в першому екстра-таймі він діяв в ролі диспетчера атаки. Однак на цьому місці він допускав велику кількість помилок в передачах, і в перерві Хайнкес повернув сюди Шванштайгер, очевидно зібрав свої останні сили.

В цілому це був хороший матч для Тимощука, проте він знову показав, що його профіль - руйнування і страховка.

1

висновки

Це був ймовірно один з парадоксальним фіналів Ліги чемпіонів. З аргументом «Рахунок на табло» сперечатися важко, але не можна не визнати, що в цьому матчі тактично більш грамотна і агресивна команда по ходу матчу тричі послідовно і особисто пропускала перемогу зі своїх рук:

1) «Баварія» не зуміла реалізувати беззаперечну ігрову перевагу в основний час. Це обумовлено неймовірно низькою точності при завершенні численних гольових моментів одночасно у кількох лідерів атаки, і в першу чергу - у Роббена і Гомеса;

2

Підбірка дій Роббена - квінтессенція нерезультативної гри «Баварії» в атаці у всьому її розмаїтті

2) «Баварія» не забила пенальті в компенсований час. Рішення бити мав останнім часом очевидні проблеми з реалізацією 11-метрових ударів Роббена було помилковим;

3) «Баварія» упустила лідерство в рахунку при пробитті післяматчевих пенальті. Причиною цього повинно вважатися відсутність будь-якої підготовки до пробиття серії пенальті напередодні (за словами А.Тимощука).

Крім того, Юпп Хайнкес поспішив зі зняттям атакуючого гравця (Мюллер), і своїми руками вручив супернику чисельну перевагу в цій галузі на все 30 завершальних хвилин додаткового часу матчу. Це не могло не позначитися на ефективності атакуючих дій команди.

Ігор Зайцев, Sport.ua