Адміністративно-командна система. Вказівні виступу

Команд у нас тепер багато, а буде і того більш завдяки додатковим заходам державної підтримки. Така почесна турбота зародилася на зорі століття нинішнього, коли вийшов у світ Указ N 669 від 12.12.2000, який брав під заступництво хокейні клуби. Перший в довгому вже реєстрі протекціоністських спортивних рескриптов. З тих пір високі укази надзвичайно вкоренилися в нашому економічно-правовому побуті і стали поступово поширюватися. У третьому році, коли сталася термін продовжувати хокейні пільги, вони були подаровані ще й футболу, що логічно. У п'ятому, в день чергової життєво важливою льодової пролонгації, облагодіяли біатлон. Минулої осені жадані преференції торкнулися волейболу та гандболу - діючих указів стало аж п'ять.

07.07.2003, N 290 хокей до 31.05.2010 07.07.2003, N 291 футбол до 31.12.2008 04.08.2005, N 348 біатлон до 04.08.2010 05.10.2006, N 600 волейбол до 31.12.2009 16.11.2006., N 680 гандбол до 31.12.2009
Цілком ймовірно, що нульові роки XXI століття назвуть згодом золотим століттям білоруського хокею. У сенсі одержуваного їм державного догляду та утримання, замислено колись як міра тимчасова, щоб дати дитяти зміцніти і стати на ноги. Але інкубаційний період дещо затягнувся. Недавнє серпневе продовження пільг (вже п'яте (!) За час їх існування) відстрочило кінець привільних сшібок на льоду під покровом госпріюта до літа 10-го року. Як то кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.
З кожною пролонгацією потихеньку розширюється і перелік організацій-добровольців, приписаних до хокейним клубам потім, щоб надавати їм систематичну підтримку. За деякими опублікованими в пресі даними, тільки в минулому році по лінії "додаткових заходів" на гру з шайбою була виділена майже половина від усіх спортивних субсидій. Якщо і так, то це вийшло, зрозуміло, не за чиїмось або адміністративному свавіллю, а склалося історично. Саме в хокеї зосередилися найбільш передові флагмани вітчизняної, так би мовити, індустрії. Справляє враження і кількість спонсорів у десятка наших льодових ватаг - в середньому по дюжині годувальників на брата! Є тут і свої передовики. Так, згідно з останньою редакцією указу, за ГУФКіС "ХК" Юність-Мінськ "закріплені 23 організації-донора, а затятому мешканцеві турнірних підвалів КСУП" Брестський хокейний клуб "шефську допомогу надають аж 27 (!) Благодійників. Як при цьому кожен суб'єкт господарювання з цього аутсайдерського "пулу" примудряється виконувати доведену указом на плановій основі щомісячну мінімальну спонсорську норму в розмірі не менше 5 (!) Відсотків від фінансових та інших засобів, одержуваних клубом в місяць? Годі збагнути. Але ж тільки виконання даного 5-відсоткового критерію дозволяє організаціям, які потрапили в затверджені списки, включати в собівартість продукції суми грошових коштів, безоплатно переданих хокейним клубам.
"У семи няньок дитя без ока" - це не про футбол. У ньому кількість пільгових підприємств-меценатів ні в одному клубі не перевищує п'яти. У футбольному переліку все добротно, грунтовно, по-хазяйськи. Якщо ФК "Нафтан", то і спонсор у нього один-єдиний - однойменне ВАТ. Коли "Даріда", то тут же титульна фірма. Якщо "Динамо-Мінськ", при ньому відповідно різноманітні численні "Трайпл" і свій же "бровар". Звертає на себе увагу діяльну участь у соціальна виплата грі мільйонів структур концерну "Біленерго". Всі його унітарні підприємства, розташовані в обласних центрах, закріплені за відповідними клубами (РУП "Мінськенерго" допомагає БАТЕ). Все, крім "Могілевенерго", який віддав перевагу не "Дніпру", а хокейному "Хімволокну". Може, тому-то і тягнуть своє турнірне існування місцеві футболісти?
Але в цілому жити можна, гріх скаржитися. Якби не одне прекаверзное обставина. На відміну від хокею, де немає ротації між лігами, футбольний список пільговиків, куди потрапляють тільки команди вищого дивізіону, вимагає постійного оновлення відповідно до спортивним принципом. Так ось, цей принцип, строго кажучи, не витримується. Нинішні новачки еліти - "Сморгонь" і "Мінськ" - були включені в режим преференцій лише 6 вересня цього року, коли вийшла нова редакція футбольного указу. Фактично більше половини сезону вони перебували в нерівних економічно-правових умовах з іншими суперниками. Співіснування в одній лізі команд з різних юридичним статусом, образно висловлюючись, що грають на різних правових полях, саме по собі нонсенс. Здається, що БФФ спільно з зацікавленими клубами варто більш оперативно вирішувати дану проблему, представляючи актуальні спонсорські списки на затвердження за підсумками сезону, до початку наступного. Міжсезоння в футболі довгий, адміністративний ресурс в ньому не маленький - все вирішується.
Про чарівні властивості згаданого ресурсу стосовно до вітчизняного спорту давно оповіді ходять. Покладемо, про чоловічу гандбольному клубі "Машека" немає ні найменшої згадки в профільному пільговому рескрипті, а він, знай собі, не те що існує, а щосили приміряється до лідерським одягу. Зате в документі про підтримку ручного м'яча фігурує вже віддав Богові душу команда "Колос-Горки". Не було б щастя, та нещастя допомогло. З нагоди передчасної кончини дорогого підшефного отримав вільну тамтешній сільськогосподарський кооператив "Вівсянка".
Піднімати волейбол і гандбол рекрутовані спонсори скромніше - "труба нижче, і дим пожиже". Що називається, відповідно до чину. Але вони є, прописані в указах, і це вже добре. Тому що з виходом цих нормативно-правових актів вітчизняні суб'єкти господарювання, чи то пак особи, їх очолюють, отримали недвозначний сигнал: вид спорту знаходиться під опікою держави, а значить, допомагати йому хочеш не хочеш, а треба! Хто чим може, всім зарахується. Відтепер і просити на волейбольні та гандбольні потреби стало якось зручніше і не соромно. А адже ще зовсім недавно там терпіли лихо, бачили горе і оббивали пороги в повній безнадії.
Тепер же є привід порадіти за ручний м'яч і волейбол і гірко пошкодувати, посипаючи голову попелом, бідний баскетбол, за який нікому виявилося замовити слово. Хоча починали колись чільні представники "Сирітству тріади" разом: пам'ятайте, як підписували загальну прохальну чолобитну на найвище ім'я, як разом ходили по чиновницьких кабінетах? .. Але не потрапив баскетбол під "додаткові заходи", на жаль! Що виглядає якоюсь особливою, витонченою несправедливістю в світі (а вірніше сказати - у темряві) недавнього оглушливого прольоту в європейській кваліфікації Борисова і К °. Здається, було б очевидним спрощенням зводити британське аутодафе тільки до кричущої некомпетентності тренерського штабу. "Село в кошик" перш за все саме керівництво БФБ, яким має бути, принаймні, ніяково перед любителями баскетболу за існуючий стан справ у ввіреній їм грі. Так що навіть будь-які успіхи жіночої збірної, що потрапила на ЧЄ, видати за досягнення нею буде складно, адже дівочий клубний баскетбол в країні перебуває на хирляві рівні.
Ну а якщо зробити більш не представляється можливим, тому як гостро бракує того самого адміністративного впливу, то чи не прийшла пора звернути найвищу увагу на ситуацію в баскетбольному господарстві? У всякому разі, у чому воно зараз явно потребує і чого, без сумніву, заслуговує, так це зрівнювання в правах з гандбольними і волейбольними суміжниками. А там - нехай це тріо змагається між собою, доводить свою ефективність, хоч соцзмагання влаштовує.
До речі, у всіх діючих спортивно-протекціоністських указах прописана обов'язок Міністерства спорту і туризму раз на рік в установленому порядку подавати в Раду Міністрів звіт про ефективність заходів державної підтримки. Радмін, в свою чергу, на підставі цього звіту зобов'язаний щорічно вносити президенту пропозиції про доцільність подальшої держпідтримки кожного конкретного виду. Важко припустити, які критерії ефективності, що містяться в чиновницьких звітах, але, судячи з усього, вони не знаходяться в прямій залежності від результатів виступу білоруських спортсменів на міжнародній арені. Скажімо, на початку цього місяця біатлонні пільги, які діяли два останні роки, були продовжені ще на три, хоча видимих оку і гріють душу вболівальників ефектів у вигляді дорогоцінних металів на топ-форумах напередодні виявити не вдалося.
Правда, відсутність медалей, безумовно, не привід, щоб скасовувати преференції, особливо в ігрових видах, які в існуючих реаліях ще довго не стануть самоокупними і конкурентоспроможними зовні. Страшенним оптимістам, якщо такі є, не варто тішити себе ілюзіями, що вітчизняні спортивні клуби зможуть вижити без чергових пролонгацій дарованих одного разу пільг. І якщо комусь подібний сценарій розвитку подій прийде в голову, він повинен віддавати собі звіт в тому, що колись потрібно буде змінити саму систему управління економікою країни, в якій чільна роль належить розподільним, командних методів і влада зосереджена в руках бюрократичного апарату. Для адміністративно-командної системи, як трактують її сучасні економічні словники, характерно централізоване директивне планування, підприємства діють відповідно до Доводимо з верхніх ешелонів управління плановими завданнями. Можливо, все це і не про нас, але ми тут боремося не тільки за економічні трансформації, скільки за збереження, розвиток і примноження команд в ігрових видах спорту, а значить, і за адміністраторів, цьому процесу сприяють.

Може, тому-то і тягнуть своє турнірне існування місцеві футболісти?

FIGHT | Спортивная школа боевых искусств

Адміністративно-командна система. вказівні виступу

Новости