1. Ренді Калпеппер. «Ферро-ЗНТУ», захисник - 17 тисяч доларів на місяць
2. Малкольм Ділейні. «Будівельник», захисник - 22.5 тисячі доларів на місяць
3. 12. Рамел Каррі. «Донецьк», захисник - 35 тисяч доларів на місяць
4. 11. Менні Харріс. «Азовмаш», свінгмен - 35 тисяч доларів на місяць
5. 10. Тадія Драгічевіч. «Азовмаш», важкий форвард - 35 тисяч доларів на місяць
6. 9. Іван Раденович. «Донецьк», важкий форвард - 40 тисяч доларів на місяць
7. 8. Даріус Сонгайла. «Донецьк», важкий форвард - 40 тисяч доларів на місяць
8. 7. Лінн Грір. «Азовмаш», розігруючий - 45 тисяч доларів на місяць
9. 6. Акінлолу Акінгбала. «Азовмаш», центровий - 52 тисячі доларів на місяць
10. 5. Артур Дроздов. «Будівельник», форвард - 55 тисяч доларів на місяць.
11. 4. Мирослав Радульіца. «Азовмаш», центровий - 55 тисяч доларів на місяць
12. 3. Дорон Перкінс. «Донецьк», розігруючий - 60 тисяч доларів на місяць
13. 2. Олексій Печеров. «Азовмаш», важкий форвард - 60 тисяч доларів на місяць.
14. 1. Д'Ор Фішер. «Донецьк», центровий - 65 тисяч доларів на місяць

Tribuna.com і «Планета Баскетбол» представляють найбагатших українських баскетболістів сезону-2012/13. Зазначені цифри не підтверджені офіційно, але засновані на достовірній інсайдерської інформації і оцінках експертів з галузі. Таким чином, похибки в цьому хіт-параді якщо й присутні, то в незначній діапазоні. В силу того, що тривалість контрактів вітчизняних клубів відрізняється і може становити від 8 до 10 місяців, дані наведені в розрахунку на місяць.

Ренді Калпеппер. «Ферро-ЗНТУ», захисник - 17 тисяч доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Ренді зробив дуже серйозну помилку, підписавши контракт з командою на нинішній сезон ще по ходу першого раунду минулорічного розіграшу плей-офф. Він зробив величезну знижку в грошах вже тоді, а після його неймовірного виступу в матчах на виліт зразка 2012-року, американець мав повне право вимагати суму, як мінімум, в два рази перевищує його сьогоднішнє платню. На цьому тлі бажання гравця покинути клуб виглядає очевидним. Будучи найпродуктивнішим, самим ефектним, яскравим баскетболістом в лізі, чи не єдиним, на кого дійсно хоче подивитися рядовий уболівальник, Калпеппер ледве-ледве заповзає в тридцятку найбільш високооплачуваних гравців вітчизняного чемпіонату. Кращий контракт Суперліги

Малкольм Ділейні. «Будівельник», захисник - 22.5 тисячі доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Найуспішніше підписання минулого міжсезоння. Малкольм перейшов в київський «Будівельник» з французького чемпіонату, де виступав у складі «Шалона» і відразу ж став ключовим гравцем киян, котрі пробралися в півфінал Єврокубка. Сам випускник «Вірджинія Тек» відзначився масою яскравих моментів, привів столичний клуб до перемоги в регулярному чемпіонаті і встановив рекорд цього самого Єврокубка в першій грі з «Більбао». За 11 років існування турніру, жоден інший гравець не набирав 38 очок в рамках матчу плей-офф, ну і планки в 47 пунктів в рейтингу ефективності, само собою, також не досягав.

12. Рамел Каррі. «Донецьк», захисник - 35 тисяч доларів на місяць

Фото: Микола Мякшин

Захисник-ветеран підписав з «тиграми» те, що в Америці прийнято називати «контрактом лояльності» - за великий внесок у минулі успіхи клубу. У Донецьку, напевно, чітко розуміли, що ніде в Європі Рамел більше не отримає таких грошей при його віці і низьку ймовірність повноцінного задіяння при щільному графіку, однак перший чемпіонський титул в клубній історії і величезна роль в його досягненні, зіграли на стороні Каррі. В цьому році, зрозуміло, до рівня себе минулорічного він так і не добрався, наслідуючи приклад всієї команди, проте розіграш плей-офф, де він часто звалює на себе відповідальність, здатний частково скрасити сіру картину.

11. Менні Харріс. «Азовмаш», свінгмен - 35 тисяч доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Баскетболіст, який став найсильнішим гравцем периметра в складі маріупольського клубу вже покинув розташування команди, залишивши по собі двояке враження. З одного боку, він був вельми продуктивний і цікавий, безумовно, виправдовуючи вкладені в нього кошти, з іншого - його проблеми поза майданчиком, примножені на реальності існування на берегах Азовського, вибачте на слові, моря. І хочеться, і колеться. Харріс ще в НБА відзначився тим, що був досить непоганий на певних відрізках в «Клівленді», проте потім споганили собі кар'єру, заробивши обмороження ступні в кріо-машині. Тут враження приблизно таке ж.

10. Тадія Драгічевіч. «Азовмаш», важкий форвард - 35 тисяч доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Тадія виступав за «Црвену Звезду», «Альбу» і «Лоттоматіка», але все одно став черговим своєрідним придбанням маріупольського клубу в торішнє міжсезоння. Драгічевіч виходить на паркет розтягувати захист суперника і давати грати всередині масивним центровим команди, зокрема - Радульіце, проте його вкрай низька ефективність через дуги (нижче 30%), 20 блок-шотів за весь регулярний чемпіонат (4 з яких - припали на стартовий матч чемпіонату з «Одесою») привели до єдиної відносно стабільною величиною - негативний «+/-» супроводжував його більшу частину другої половини сезону. Ще одне напрочуд «влучне» потрапляння Роландаса Ярутіса.

9. Іван Раденович. «Донецьк», важкий форвард - 40 тисяч доларів на місяць

Фото: Микола Мякшин

Найцінніший гравець торішнього регулярного чемпіонату на думку більшості журналістів і фахівців, отримав такий же його вкладу в командний результат контракт, безумовно обрадувавши одне югославське агентство, однак, як і практично всі гравці «Донецька» в цьому сезоні - змусив вищі чини клубу пошкодувати про скоєне. Спад, який одні пов'язують з травмами, інші - з постійними порушеннями режиму, треті і зовсім зі священним статусом у сьогоднішнього в.о. головного тренера, вкрай складно ігнорувати. Зрозуміло, приїзд іменитого литовського партнера Даріуса Сонгайла не міг не позначитися на продуктивності Раденовича, однак падіння рейтингу ефективності в півтора рази до наївного показника в 10 балів - це вже занадто, знаючи реальний потенціал Івана.

8. Даріус Сонгайла. «Донецьк», важкий форвард - 40 тисяч доларів на місяць

Фото: офіційний сайт БК «Донецьк»

Самий іменитий баскетболіст у вітчизняному чемпіонаті, чемпіон Європи-2003, бронзовий призер Олімпіади в складі збірної Литви, багаторічний гравець ротації ряду клубів НБА, і в 35 залишається грізною зброєю. Довгий час був єдиним, хто тягнув на собі «Донецьк», поки всі інші не вживалися зі тренерами, партнерами, режимом і контрактними зобов'язаннями. Даріус приїхав в столицю Донбасу на вельми короткий термін, чисто під європейську кваліфікацію і заклав в своїй угоді пункт про негайне полюбовному розставанні в разі пропозиції з-за океану. Однак, воно так і не надійшло і Сонгайла залишився грати в Суперлізі, підтверджуючи статус одного з найсильніших гравців минулого десятиліття в маленькій, але гордій прибалтійській країні.

7. Лінн Грір. «Азовмаш», розігруючий - 45 тисяч доларів на місяць

Фото: Микола Мякшин

Один з небагатьох зразкових легіонерів вітчизняного чемпіонату. Досвідчений і майстерний захисник, попиліть і в Євролізі, і в НБА, але при цьому, що залишається професіоналом високого ґатунку. Разом з Сонгайла і Радульіцей входить в трійку зарубіжних гравців, яких багато хто хотів би бачити в Суперлізі і в наступному сезоні. Один цікавий момент стався, коли «Планета Баскетбол» намагалася взяти у нього інтерв'ю. Натрапивши на довгі гудки, ми звично подумали, що він - черговий американець, косить від преси і незнайомих номерів, проте Лінн через кілька хвилин передзвонив самостійно, вибачився за те, що не чув дзвінка і сам особисто, без будь-якого прохання ззовні, підстроївся під потреби інтерв'юера, не забувши щиро подякувати за те, що його визнали найкращим гравцем місяця. Шок і трепет.

6. Акінлолу Акінгбала. «Азовмаш», центровий - 52 тисячі доларів на місяць

Фото: офіційний сайт БК «Азовмаш»

Нігерійський чудовисько за всіма писаними і неписаними законами тепер має побудувати маленьке молитовне спорудження на батьківщині і внести туди в іконостас фотографію маріупольського функціонера. Роландас Ярутіс потрапляв для «Азовмаша» важливі триочкові як гравець, але клуб в основному потрапляє на бабки, перекваліфікувавши його в менеджера. Акінгбала отримав полміллліона доларів за те, що весь рік просидів на квартирі в Маріуполі і зіграв п'ять хвилин у всьому регулярному чемпіонаті. У листопаді багато хто не вірив, що можна перевершити Перкінса в рубці за звання найгіршого контракту чемпіонату. Ні, все-таки це виявилося реально!

5. Артур Дроздов. «Будівельник», форвард - 55 тисяч доларів на місяць.

Фото: офіційний сайт БК «Дніпро»

Імідж-проект Богдана Гулямова, один з небагатьох відомих українських гравців, який уже давно не варто своїх грошей, але все ще може бути корисним. Проблема з Дроздовим одна і це не проїдати мізки інакомислячих журналіст. Артур - по-своєму проклятий. Він жодного разу не був чемпіоном країни, регулярно виступаючи в складі команд-претендентів. Варто його клубу вийти в фінальну серію, як він обов'язково програє. Наразі такою можливістю скористалися всі навколо, адже він робив цей фокус в «БК Київ», «Донецьку», «Азовмаш» і самому «Будівельнику», але кожен чомусь продовжує вірити в те, що саме в цьому році ситуація зміниться.

4. Мирослав Радульіца. «Азовмаш», центровий - 55 тисяч доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Високий, масивний, плідний центровий, який приїхав до Маріуполя за допомогою оренди з турецького «Ефес Пілсена», один з небагатьох зарубіжних гравців вітчизняного чемпіонату, хто знаходиться на олівці одного з клубів НБА. Якщо і зовсім не єдиний! Задрафтував «Міннесотою» як версія Миколи Пекович для малозабезпечених, Мирослав провів хороший сезон в складі «Азовмашу» та став одним з тих, хто дійсно не можна в чомусь дорікнути. Свої гроші серб відпрацював, правда, на результаті клубу це особливо не позначилося. Але, він і Грір - ті, хто в даному питанні фактично недоторканний.

3. Дорон Перкінс. «Донецьк», розігруючий - 60 тисяч доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Журба та смуток. Улюбленець Девіда Блатта, що мав всі шанси на натуралізацію і місце в збірній Росії, приїхав в «Донецьк» в статусі майбутнього громили національного масштабу, одного з наріжних каменів в клубі, який бажає повторити минулорічне досягнення, але покинув розташування «тигрів» по ​​ходу сезону за занадто страхітливе, як здавалося багатьом, виступ. Його команда грала надто одноманітно, виключно через великих, котрі дають йому достатньо свободи і простору. В результаті, Дорон перекладав м'яч на чужу половину майданчика, не зовсім вміло довантажувати великого і тусіл на периметрі, де після знижок не особливо якісно атакував з периметра, та ще й штрафні не забивав. Не використавши сильних сторін Перкінса, чинний переможець Суперліги помахав легіонеру ручкою і фактично принизь всь з тим, що саме він і начудив більше всіх в минуле міжсезоння. Але, Ярутіс з Акінбалой все-таки підсолодили пігулку. Хоч тут.

2. Олексій Печеров. «Азовмаш», важкий форвард - 60 тисяч доларів на місяць.

Фото: офіційний сайт БК «Азовмаш»

Самий переоцінений український баскетболіст сучасності, який при досить непоганому наборі умінь, не володіє і грамом того, що прийнято називати «mental toughness», включаючись в боротьбу лише лічену кількість разів на рік, зіткнувся з тим, що його кар'єра неминуче йде під укіс. Слабкий в захисті, м'який, одноманітний, не володіє задатками борця або лідера. Очікувано не досягнувши успіху в НБА, повернувся спочатку в Європу, а потім в Україні. У Маріуполі отримав щедрий контракт з вірою керівництва в те, що гравець збірної в такому віці подарує «Азовмашу» перевага на тлі ліміту на легіонерів. Обіцянки-цяцянки. Навряд чи у нового президента клубу вистачить терпіння. Якщо Олексій отримає хоча б третину від його сьогоднішнього платні в новому для себе колективі - вважайте це подарунком долі.

1. Д'Ор Фішер. «Донецьк», центровий - 65 тисяч доларів на місяць

Фото: Олена Федоровська

Кращий оборонний гравець самої ліги АСВ, другого чемпіонату в світі після НБА, колись найважливіший елемент знаменитого «Маккабі» Тель-Авів, приїхав до Донецька як фундамент нової команди і пряма заміна українцеві В'ячеславу Кравцову, отбившему спробувати щастя в «Детройт Пістонс». Минулорічний чемпіонський склад будувався навколо захисного центрового і в керівництві клубу вирішили не смикати долю за причинні місця. Але, якщо б на місці головного тренера залишався Саша Обрадович, який пішов на підвищення в Німеччину, тренувати «Альбу», клуб Євроліги, це підписання ще могло виправдати себе. Однак ні Влада Йованович, ні що прийшов в екстрених умовах Хосеп Беррокаль, не змогли змусити Фішера грати в той баскетбол, якого чекали від самого високооплачуваного виконавця в країні. «Більбао» з його відходом також впорався, а сам гравець лише довів, що їхав в Україну, скоріше, за легкими грошима, ніж за досягненнями. Перебудуватися від напруження матчів найсильніших континентальних турнірів до реалій Суперліги і Єдиної Ліги ВТБ він так і не зумів чи не захотів. Ще один провал, лише підкреслює вельми сумну загальну картину.

Розширена версія рейтингу «Топ-30 найбільш високооплачуваних гравців Суперліги» доступна на сайті «Планета Баскетбол» .