Шлях в невідомість. Куди Сільвіо Берлусконі веде «Мілан»

Олексій Логінов розбирається у фінансових справах і перспективи одного з головних клубів Італії.

Олексій Логінов розбирається у фінансових справах і перспективи одного з головних клубів Італії

Він не любить надовго залишатися в тіні. А часом трохи нагадує розпещену дівчинку, яку батьки привели на чужій день народження, і вона не розуміє, чому увагу і подарунки дістаються зовсім не їй. Чим же ще пояснити те, що новина про майбутній продаж акцій «Мілана» просочилася в пресу акурат напередодні фіналу Ліги чемпіонів? У суботу вранці кілька мільйонів читачів відкрили газети і поруч з інформацією про матч року побачили фотографію усміхненого Берлусконі. «Здається, я нарешті знайшов для клубу нового інвестора», - цитували Дона Сильвіо провідні італійські видання.

Але слова Il Cavaliere часто розходяться з ділом. Політик, практично угробив в країні праву ідеологію, звик говорити лише те, що йому вигідно. Наприклад, два місяці тому він сказав: «Продаж 75% акцій« Мілана »- справа вирішена». Тоді ж повідомлялося, що сума угоди варіюється від 1 до 1.5 млрд євро. Зрозуміло, всі деталі трималися в суворій таємниці, але журналісти звідкись дізналися деякі подробиці. Начебто президент наполягав, щоб його дочка Барбара зберегла посаду в керівництві. Однак з невідомих причин все зірвалося. Зараз же сторони заявляють, що практично про все домовилися.

У найближчі шість тижнів італійська компанія Fininvest і таїландська Taechaubol узгодять юридичні моменти. Очікується, що азіати розщедряться на 480 мільйонів євро. Кажуть, що після квітневого фіаско бізнесмен Бі Течаубол зробив все можливе - заздалегідь не оголошував в соціальних мережах про свій приїзд до Італії, на всякий випадок зупинився в іншому готелі і взагалі не робив гучних заяв. І правильно - гроші люблять тишу.

Прихильники Берлусконі тут же поспішили оголосити про його тріумф. Мовляв, той продемонстрував виняткову спритність - придбав величезну суму, зберігши контроль над клубом, і привернув стратегічного інвестора, який тепер буде розвивати бренд «россонері» в Азії. Не те що Массімо Моратті, який продав Еріку Тохір 70% «Інтера», а згодом в приватних бесідах не раз сожалевшій про скоєне. Виникла навіть божевільна ідея (а хіба може бути інша - у «нерадзуррі» -то?), Яку просував Ернесто Пеллегріні - скинутися і викупити «Інтер» назад. Дон Сільвіо ж знайшов лоха або, як любить говорити один з його найкращих друзів, партнера. Управляти всім будуть його довірені особи, а азіати - лише давати гроші. І якщо найближчим часом «Мілан» доб'ється успіхів, то їх напевно будуть пов'язувати з сім'єю Берлусконі. Саме про це і мріє Il Cavaliere - він хоче піти переможцем.

Передбачається, що в найближчі 18 місяців в оперативному підпорядкуванні «Мілана» не відбудеться суттєвих перестановок. Як і раніше, влада буде поділена між Адріано Галліані і Барбарою Берлусконі. Перший буде відповідати за спортивну складову, друга - за комерційну.

Перший буде відповідати за спортивну складову, друга - за комерційну

Важливою частиною проекту залишається будівництво власного стадіону, якому можуть присвоїти ім'я найуспішнішого президента в історії «россонері». За допомогою азіатських друзів і нової арени «Мілан» планує збільшити дохідну частину бюджету, скоротивши розрив від європейських грандів. На папері все це виглядає вельми красиво і багатообіцяюче. Але тільки для тих, хто не хоче вникати в деталі.

На придбання 48% акцій «Мілана» Fininvest дав Містеру Бі вісім тижнів. Таким чином, поки той не витратив жодного євро. Тому заголовки в пресі на кшталт «Берлусконі продав майже половину клубу» є некоректними. Сторони цілком ще можуть і не домовитися, як це трапилося в квітні. Та й для чого потрібно стільки часу? Виходячи з практики продажу італійських клубів, факт переговорів тримається в секреті до самого кінця. Громадськість же дізнається про все останньою. Ось чому багато хто вважає, що два місяці потрібні для врегулювання додаткових пунктів, згідно з якими Берлусконі зобов'язується продати частку, що залишилася клубу. Ймовірно, Бі Течаубол отримає опціон, за яким згодом і викупить контрольний пакет акцій. Називають і термін дії опціону - не більше року. Але навіщо ж тоді знадобилося дробити угоду на частини?

Восени друком виходить широко анонсована книга My Way, в якій колишній прем'єр-міністр Італії розповідає журналісту Алану Фрідману про своє життя: про численні процесах, майбутньому «Мілана», відносинах з жінками, а також світовими лідерами - від Джорджа Буша і Михайла Горбачова до Барака Обами і Ангели Меркель. Немає потреби нагадувати, наскільки для Берлусконі важливий власний статус. Погодьтеся, колишній президент і власник «Мілана» звучить не дуже. А ось чинний - зовсім інша справа.

Всупереч поширеній думці, в даний момент на рахунку «Мілана» ніякі 150 млн євро - на трансфери - не надійшли. Якщо в найближчі дні "россонері" і придбають якусь зірку, то лише на позикові кошти, надані банками або ж Doyen Sports - фондом, який дає гроші на подібні потреби. Якщо ж угода з Містером Бі зірветься, доведеться розбиратися з новими боргами. І Fininvest сильно ризикує. Певний оптимізм вселяє лише репутація Doyen, який навряд чи б почав співпрацю без серйозних гарантій.

Тим часом сума в 480 млн євро сильно завищена. Про це в Італії говорять не тільки конкуренти на зразок Андреа Аньєллі, але і більш-менш розбираються у фінансах люди. Якщо менше половини акцій клубу стільки коштують, то весь пакет повинен тягнути на мільярд. Абсурдно навіть для періоду розквіту «россонері». Для порівняння - «Ювентус» оцінюється Forbes приблизно в 740 млн євро. Згідно з тією ж оцінкою, «Мілан» коштує 680 млн. Чи не найбільший розрив, враховуючи, що у туринців є власний стадіон. Тому італійське видання Il Sole 24 ORE, що спеціалізується на економіці і фінансах, призвело скромнішу цифру - від 400 до 500 млн євро за 100% акцій «Мілана». І без калькулятора видно, що Містер Бі переплачує в півтора-два рази.

Справедливості заради нагадаю, що коли мова заходить про «Мілані», преса схильна завищувати суми угод. Особливо цим грішить La Gazzetta dello Sport - в відомстві Андреа Монті досі обожнюють помітні цифрові заголовки. Так було з продажами Шевченко і Кака, за яких згодом заплатили на 40% менше, ніж анонсувалося раніше. Використовуючи цю формулу, можна прикинути суму, з якої в дійсності готовий розлучитися тайський бізнесмен.

Якщо ж вірити всьому, що пишуть, то новий партнер Берлусконі займається виключно благодійністю. Тільки уявіть собі: людина платить ціну набагато вище ринкової і навіть не спромагається взяти на себе управління активом. На це заперечують: мовляв, Бі Течаубол сподівається покрити витрати після IPO в Гонконзі. Але і ця версія не витримує критики.

Для того щоб пройти процедуру, знадобиться не один рік. Необхідно навести порядок в бухгалтерській звітності - потрібна максимальна прозорість. І ніхто не гарантує, що гонконгська фондова біржа високо оцінить компанію, яка потребує постійного фінансування. Та й вартість бренду «Мілана» в Азії не така висока, як прийнято вважати. На його розвиток і монетизацію піде час навіть при грамотному управлінні. У «Манчестер Юнайтед» набагато більше шанувальників в цьому регіоні, але і йому довелося відмовитися від лістингу в Гонконзі, зробивши вибір на користь більш консервативної Wall Street. А у «МЮ», на відміну від «Мілана», є власний стадіон, він щорічно приносить прибуток і регулярно бере участь в Лізі чемпіонів. Чи стане неприємним сюрпризом, якщо вартість акцій «Мілана» впаде відразу після розміщення. Але шляху назад вже не буде.

Викликає інтерес і особистість самого Бі Течаубола. В Італії про нього говорять уже півроку. Причому до «Мілана» він нібито цікавився покупкою «Наполі». У той час в пресі з'являлася інформація про якийсь тайському бізнесмена, який бажає купити який-небудь італійський клуб, але не має достатньо коштів. Однак варто було на горизонті виникнути Берлусконі, як газети відразу ж розтрубили про те, що сімейний стан Містера Бі оцінюється в 1.2 мільярда євро. Тепер же кажуть, що Течаубол представляє якийсь консорціум інвесторів, серед яких називають фірми Abu Dhabi і Ads Securities, основний бізнес якої - валютні спекуляції, а також китайський банк Citic.

Швидше за все, цей банк як раз і кредитує Течаубола для покупки акцій «Мілана». Або ж за ним ховається великий гравець, який бажає зберегти інкогніто і використовує так званий екранований капітал. Нічого хорошого в обох випадках. Брати в партнери людину, яка явно переплачує та ще залучає позикові кошти в надії на IPO? Все одно що вийти заміж за клерка, який заліз в овердрафт по кредитній карті, щоб купити квиток в Колумбію в надії виграти в казино, а на зворотному шляху протягнути повз митників кілька кілограмів кокаїну.

Наслідки ж угод, коли «солідний інвестор» ховається за підставними особами, ми недавно спостерігали в Пармі. Бідолаха Джампьетро Маненті також твердив про покупців, чиє ім'я він не має права називати. Як завжди, все закінчилося банкрутством і зовнішніми керуючими. Але ж коли говорять про розвиток бренду, то, перш за все, сподіваються на лояльність уболівальників, які хочуть знати справжніх власників. Каламутні схеми же йдуть тільки на шкоду. До того ж у випадку з «Міланом» тіньовим інвестором може виявитися структура, афільована з китайським урядом. Не вистачало тільки зв'язатися з комуністами на старості років! І це після того, як в 1987 році Дон Сільвіо відкинув кандидатуру Освальдо Баньоли на пост тренера тільки тому, що підозрював того в симпатіях до лівих.

Угода також може потрапити в поле зору Федерації і Ліги, які після випадку з «Пармою» погрожували затвердити нові правила зі зміни власників у клубів. Адже не найкраща ідея в епоху фінансової Fair Play - не знати справжнього походження декількох сотень мільйонів євро, які надійдуть до Італії. Тут можуть виникнути питання не тільки у аудиторів УЄФА, а й у правоохоронних органів.

Що ж насправді задумав Берлусконі? Невже мають рацію його вороги, які говорять, що Il Cavaliere вирішив наостанок голосно грюкнути дверима? І йому вже все одно, який піар - чорний або білий, аби потрапити на сторінки газет? Адже якщо Бі Течаубол дійсно заплатить 480 мільйонів, ці гроші підуть прямо в Fininvest, а потім за допомогою дивідендів - в сім'ю Берлусконі. І невідомо, скільки з них дістанеться «Мілану». Але є й інша версія - більш приємна для тіфозі, згідно з якою Дон Сільвіо таким незвичайним способом хоче розворушити своїх спадкоємців. Адже після того, як Fininvest намертво загрузне в кредитах, IPO і в усьому іншому, їм уже не вдасться залишитися в стороні.

Сільвіо Берлусконі належить до того вимираючого в Італії типу бізнесменів, які свого часу створили те, що ми називаємо Il Grande calcio. Джанні Аньєллі, Діно Віола, Паоло Мантовані, Калісто Танці, Раньєрі Понтеллі, Серджо Краньотті, Франко Сенсі ... Одних нема, а ті далеко. Вони так схожі на правителів епохи Чинквеченто, які в гонитві за славою були готові платити будь-яку ціну. Але навіть наймогутніші і мудрі з них не змогли перемогти час. Сина Лоренцо Прекрасного, П'єро Медічі на прізвисько Дурний, жителі Флоренції з ганьбою вигнали з міста. Згодом він потонув в річці. Як ви думаєте, якби Адвокат був живий, допустив би він, щоб «Ювентус» опинився в серії B? Але на його місці були безликі Елканн. Тому Берлусконі і хоче вступити в останній бій - поки ще є сили. Нехай навіть результат його і неясний. Вже краще з посмішкою крокувати в невідомість, ніж жити спогадами про колишню велич.

Всім, хто любить Італію, ми говоримо GRAZIE!

Останні матеріали блогу:

Неїстівне. Чому Італія програла Португалії

Битва за першу корзину. Як Італія буде грати з Португалією

Зі знаком свастики. Як Італія зіграла внічию з Хорватією

фото: REUTERS / Remo Casilli; Gettyimages.ru / Marco Luzzani; REUTERS / Chaiwat Subprasom / Files, Max Rossi

Чим же ще пояснити те, що новина про майбутній продаж акцій «Мілана» просочилася в пресу акурат напередодні фіналу Ліги чемпіонів?
А хіба може бути інша - у «нерадзуррі» -то?
Та й для чого потрібно стільки часу?
Але навіщо ж тоді знадобилося дробити угоду на частини?
Брати в партнери людину, яка явно переплачує та ще залучає позикові кошти в надії на IPO?
Що ж насправді задумав Берлусконі?
Невже мають рацію його вороги, які говорять, що Il Cavaliere вирішив наостанок голосно грюкнути дверима?
І йому вже все одно, який піар - чорний або білий, аби потрапити на сторінки газет?
Як ви думаєте, якби Адвокат був живий, допустив би він, щоб «Ювентус» опинився в серії B?

Новости

Борьба вольная 2012 видео
Давно уж не модно говорить на спортпит "фу, химия". Химия - это серьезные препараты, которые вам просто так нигде не продадут - ими пользуются профессиональные выступающие спортсмены! Для быстрого восстановления

Спортивная борьба
Спортивная борьба — мощный конгломерат двух спортсменов, которые сходятся в схватке на ковре. Основная задача борцов в поединке, уложить соперника на лопатки - таким образом добиться превосходства.

Белорусская Федерация Легкой Атлетики
Уважаемые любители лёгкой атлетики! В преддверии чемпионата мира в Лондоне Eurosport опубликовал интересный видеоролик на основе финального забега на 100м на чемпионате мира в Берлине в 2009 году, когда

Прыжки зайцев, борьба деревьев
Прыжки зайцев, борьба деревьев Из 22 видов спорта представленных на играх, три являются исконными якутскими видами. Это – якутские прыжки, борьба хапсагай и мас-рестлинг. Из 22 видов спорта представленных

Греко-римская борьба в СССР
Греко-римская борьба в СССР Спортивная борьба (классическая) в 1919–1920 гг. была включена в программу физического воспитания допризывников. Ей был отведен большой раздел в «Наставлении по физической