Ігор Вовчанчин

  1. біографія Ігор Ярославович Вовчанчин - український кікбоксер, боєць змішаного стилю, який виступав...
  2. Бокс і ММА
  3. Особисте життя
  4. Ігор Вовчанчин зараз

біографія

Ігор Ярославович Вовчанчин - український кікбоксер, боєць змішаного стилю, який виступав в 1995-2005 роках в професійній лізі ММА в напівважкій ваговій категорії. За статистикою, боксер провів 87 боїв, з яких програв лише в 11. Чемпіон світу з кікбоксингу за версією IAKSA (1993).

Дитинство і юність

Ігор народився 8 червня 1973 року в селі Феськи, що в Харківській області. У школі хлопчик навчався з перемінним успіхом, так як відрізнявся волелюбним характером. Ігор вступав в бійки і нерідко хуліганив. Найбільше Вовчанчин любив уроки праці та фізкультури.

Найбільше Вовчанчин любив уроки праці та фізкультури

Ігор Вовчанчин в молодості

В юнацтві зайнявся легкою атлетикою, потім перейшов в секцію боксу під керівництвом інструктора Олега Єрмакова. Незабаром Ігор Вовчанчин здав нормативи на майстра спорту. Володіючи невисоким зростом для бійця кікбоксингу (173 см при вазі 95 кг), ризикнув перейти в цей вид спорту, де відразу почав домагатися великих успіхів. Удар Ігоря вже на самому початку спортивної біографії мав велику силу і швидкістю.

Бокс і ММА

У 1995 році на харківському турнірі «Честь воїна», який проходив в рамках ММА, Ігор Вовчанчин дебютував у професійній лізі. Молодий боєць відправив у нокаут двох перших суперників, але програв третьому бійцеві. Після бою Ігор серйозно зайнявся спортивною підготовкою.

Після бою Ігор серйозно зайнявся спортивною підготовкою

Ігор Вовчанчин і Мірко Крокоп

Восени того ж року Вовчанчин відвідав Москву, де виступив на змаганні «International Absolute Fighting Council» (IAFC). Боєць переміг в трьох поєдинках (другий і третій він провів проти бразильця Еділсон Ліми, якому зламав ніс) і потрапив в основну сітку. У четвертому матчі суперником Вовчанчина став Михайло Ілюхін, який здобув перемогу прийомом удушення.

На початку 1996 року Ігор Вовчанчин, врахувавши попередні помилки, здобув поспіль три перемоги на турнірі «Містер Силач Секай» (над Миколою Яцуком, Сергієм Бондарович, Романом Тикунова) і отримав титул чемпіона. У березні на змаганні в Києві Вовчанчин воював з суперниками, вага яких перевершував вагу бійця, але з кожного раунду Ігор виходив переможцем, за що отримав прізвисько Вбивця гігантів. Спортсмен здобув світову популярність, фото і відео турнірів з молодим бійцем поширювалися в Європі, США та Азії.

У 1997 році в Москві Ігор виступив у змаганні з Леонардо Кастелло з Бразилії, після чого відлетів до Одеси на Кубок зірок, де після переможного бою Вовчанчин вперше зламав кисть руки і змушений був визнати технічну поразку. Виступаючи в нічному клубі «Пілот», Вовчанчин виграв перший раунд з Василем Кудіним і після відмови Ігоря Геруса і Михайла Аветисян від змагань став переможцем турніру.

Наступними турнірами харківського бійця стали бої з панкратіону, що проходили в Ізраїлі, які українець також виграв. Черговою нагородою став титул чемпіона світу за Вале тудо, який Вовчанчин отримав в Бразилії в 1998 році. У жовтні український боєць став переможцем токійського турніру, де нокаутував Гарі Гудріджа.

У жовтні український боєць став переможцем токійського турніру, де нокаутував Гарі Гудріджа

Боєць MMA Ігор Вовчанчин

У 1999 році Вовчанчин здобув перемогу в сутичці з американцем Марком Керром на турнірі в Йокогамі, але так як Ігор використовував заборонені прийоми, результати анулювали. В рамках Гран-прі «PRIDE - 2000», який проходив в Токіо, Вовчанчин пройшов у фінал, де воював з борцем вільного стилю Марком Коулменом і перший раз за спортивну кар'єру програв. Далі були перемоги в «PRIDE 9 - New Blood», «PRIDE 10 - Return of the Warriors», «PRIDE 11 - Battle of the Rising Sun» і «PRIDE 12 - Cold Fury».

Ігор Вовчанчин і Куинтон Джексон

З 2001 року Вовчанчин починає виступати зі змінним успіхом, періодично програючи суперникам. У 2002 році українець воював з американським боксером Куінтон Джексон, який передав Ігорю записку від власної матері. Жінка письмово просила Вовчанчина не бити сина. Так як Ігор не володів англійською мовою, він не зрозумів змісту тексту і вступив в бій, який програв, отримавши травму.

Наступне велике поразку чекало Вовчанчина в поєдинку з хорватом Мірко Крокопа , Який нокаутував Ігоря ударом ноги в голову і отримав можливість поборотися з Антоніо Родріго Ногейра за титул чемпіона. У 2005 році Ігор Вовчанчин завершив кар'єру після травми, отриманої в турнірі проти японця Казухіро Накамури.

У 2005 році Ігор Вовчанчин завершив кар'єру після травми, отриманої в турнірі проти японця Казухіро Накамури

Ігор Вовчанчин і Федір Ємельяненко

За 10-річну кар'єру в боях без правил Ігор Вовчанчин зумів довести спроможність ударного стилю боротьби. Спортсмен став в один ряд з борцями-ударниками Марко Хуасі, Морісом Смітом і Жосе Ланді-Джонсом. Послідовником Ігоря Вовчанчина на пострадянському просторі по праву вважається російський боксер Федір Ємельяненко .

Особисте життя

Ігор Вовчанчин щасливо одружений. У спортсмена підростає дочка Злата. Після завершення кар'єри Ігор зайнявся промоутерським бізнесом, ставши організатором компанії «Честь воїна» і однойменного проекту турнірів. Разом з родиною спортсмен оселився в Харкові, де тренує молодих бійців і дає майстер-класи.

Разом з родиною спортсмен оселився в Харкові, де тренує молодих бійців і дає майстер-класи

Ігор Вовчанчин і дочка Злата

У 2005 році Вовчанчин знявся в кримінальному серіалі режисера Валентини Чичкун «Вища міра», де головні ролі виконали Людмила Гурченко , Віктор Бичков , Станіслав Садальський . Ігорю дісталася роль бійця, який виступає на турнірі.

Ігор Вовчанчин зараз

Зараз Ігор Вовчанчин отримав посаду віце-президента Української асоціації бойових мистецтв «Орієнтал». Спортсмен регулярно бере участь в благодійних акціях Фонду допомоги спортсменам.

Спортсмен регулярно бере участь в благодійних акціях Фонду допомоги спортсменам

Ігор Вовчанчин в 2017 році

Ігор Вовчанчин захоплюється мотоперегонами, спортсмен є учасником байк-клубу Харкова «Street Warriors».

досягнення

  • 1993 - чемпіон світу з кікбоксингу IAKSA
  • Рік випуску 1996 - переможець турніру «Містер Силач Секай»
  • Рік випуску 1996 - переможець турніру «Український восьмикутник»
  • 1997 - переможець турніру «Битва в Києві»
  • 1997 - переможець Відкритого Кубка Росії IAFC
  • 1997 - переможець Кубка світу з панкратіону IAFC
  • 1998 - чемпіон світу з Вале тудо
  • 2000 - фіналіст світового Гран-прі «PRIDE»

Новости