КЗпП, розмір / терміни виплати авансу, ПСП, «трудова» доплата, трудові штрафи

Порядок виплати заробітної плати на підприємстві повинен бути прописаний в колективному договорі або нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (при його відсутності - з представником трудового колективу).

Також вказують період, терміни і розміри виплати зарплати ( ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці *). Як не помилитися з усім цим «добром»? Розбираємося!

І ст. 115 КЗпП , і ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці вимагають, щоб всі роботодавці (в тому числі і фізособи-підприємці) виплачували зарплату працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Тобто виплата заробітної плати мінімум два рази на місяць - це обов'язок, а не право роботодавця. Вона підлягає безумовному виконанню незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Навіть якщо працівник не хоче отримувати аванс (написав заяву з проханням виплачувати йому зарплату один раз на місяць), роботодавець все одно зобов'язаний розрахувати суму авансу, яка належить до виплати такому працівнику, отримати її в банку (якщо зарплата виплачується готівкою з каси), оприбуткувати в касі підприємства, а потім після закінчення трьох робочих днів неотримані суми зарплати депонувати (здати в банк), щоб виплатити їх разом з сумою заробітної плати за другу половину місяця. Простіше стан справ у разі, якщо зарплата перераховується на рахунок працівника, відкритий в банку. Тут роботодавець повинен просто розрахувати і перерахувати суми зарплати в дні, встановлені для її виплати.

Зауважте, «перебір» теж «горить» . Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, належної працівнику за поточний місяць. Так як в цьому випадку буде порушена вимога про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів.

Періодом, за який здійснюється виплата заробітної плати за першу половину місяця, вважається період з 1 по 15 число місяця. Саме за цей період слід проводити розрахунок суми авансу працівникам.

Зауважте, КЗпП вимагає, щоб зарплату виплачували не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Отже, зарплата:

- за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7);

- за другу половину місяця - не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.

Важливо! Виплачуйте зарплату в робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, зарплату виплачуйте напередодні ( ч. 2 ст. 115 КЗпП ).

Розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований працівником час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Це прямо передбачено ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці .

Тобто мінімальну суму авансу розраховують виходячи з окладу працівника, але з урахуванням відпрацьованого їм часу за період з 1 по 15 число (див. Лист Мінпраці від 09.12.2010 р № 912/13 / 155-10). Відрядникам суму авансу визначається, виходячи з фактичного обсягу виробленої ними продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця і відрядних розцінок (див. Лист Мінпраці від 22.11.2010 р № 964/13 / 84-10).

Премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні та компенсаційні виплати при розрахунку суми авансу не враховують.

Те ж саме і з «трудової» доплатою до рівня мінзарплати. Її розмір визначають теж за підсумками роботи за місяць (т. Е. В кінці місяця) - коли буде відома вся сума нарахованої зарплати за відпрацьований час. Адже тільки тоді можна точно визначити, досягла зарплата працівника встановленого мінімального розміру чи ні, чи треба нараховувати доплату до мінзарплати, а головне, в якому розмірі.

Виплачувати «трудову» доплату слід разом із зарплатою за другу половину місяця.

Звичайно можна . Однак при встановленні відсотка слід врахувати, що в різні місяці календарного року мінімальний відсоток авансу може коливатися. Причина - різна кількість робочих днів у першій та другій половині місяця.

Щоб кожен раз не вираховувати відсоток авансу, рекомендуємо його встановити на рівні 55 - 60% від окладу (місячної ставки).

Однак навіть у цьому випадку при розрахунку авансу рекомендуємо враховувати фактично відпрацьований працівниками час за першу половину місяця, щоб не завищити суму виплат.

На жаль, але зменшувати суму авансу на ПСП (якщо працівник має право на її застосування) не можна ! Відповідні роз'яснення ДФСУ наведені в підкатегорії 103.08.01 ЗІР. Звідки такі висновки?

Фіскали вважають, що порядок визначення бази оподаткування, наведений в п. 164.6 ПКУ для зарплати, може застосовуватися тільки до загальної суми зарплати за місяць при її нарахуванні. Аванс ми виплачуємо без нарахування в бухобліку, і він є лише частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати.

Таким чином, навіть якщо ви заздалегідь знаєте, що у деяких працівників база оподаткування місячної заробітної плати буде менше або дорівнює сумі застосовуваної до неї ПСП (т. Е. В кінці місяця сума податку буде дорівнювати нулю), при виплаті авансу слід перерахувати ПДФО без урахування ПСП.

В кінці місяця при нарахуванні зарплати ви розрахуєте суму податку по кожному працівнику з урахуванням ПСП (при наявності права на неї). А вже при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету перерахуйте різницю між загальною сумою ПДФО, утриманого з місячної заробітної плати працівників, і сумою ПДФО, сплаченого в аванс. В результаті ПДФО, сплачений в аванс за працівників, які мають право на ПСП, врахує при визначенні загальної суми ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками місяця.

Роботодавець, який ігнорує порядок виплати зарплати, встановлений в ч. 1 ст. 115 КЗпП і ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці (Наприклад, виплачує зарплату один раз на місяць), порушує трудове законодавство і законодавство про оплату праці. Це загрожує йому штрафом в розмірі, що дорівнює:

- однієї мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (зараз - 3200 грн.) (Див. абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП ), За умови, що термін виплати авансу пропущений менш ніж на один місяць;

- трикратному розміру мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення (сьогодні - 9600 грн.) (Див. абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП ), Якщо терміни виплати зарплати порушено більш ніж на місяць **.

Також не пощастить і винних посадових осіб роботодавця. За такі порушення ним «світить» адмінвідповідальність за ст. 41 КпАП . Міра відповідальності - штраф у розмірі від 510 до 1700 грн.

Зверніть увагу: порушення встановлених термінів виплати зарплати є триваючим правопорушенням. Воно починається з моменту, коли заробітна плата повинна бути виплачена працівникові (в терміни, встановлені законом або колективним договором), і триває до тих пір, поки роботодавець її не виплатить або факт правопорушення не буде виявлено відповідною посадовою особою Держпраці (лист Мінпраці від 28.08. 2002 № 06 / 2-4 / 196).

Отже, якщо на вашому підприємстві зарплата виплачується один раз на місяць (не виплачується зарплата за першу половину місяця (аванс)), то адміністративне стягнення за таке порушення може бути застосовано протягом 3 місяців з дня фактичної виплати авансу. При цьому днем ​​фактичної виплати авансу буде день виплати загальної суми зарплати за місяць.

Що стосується штрафів за ч. 2 ст. 265 КЗпП , То до них застосовуються загальні строки давності (1095 днів, або три роки).