СОГАЗ - ЧЕМПІОНАТ РОСІЇ. ПРЕМ'ЄР ЛІГА

Про Ігоря Денисова розмірковує нині тільки ледачий. При цьому про його людські якості більшість думають не мають навіть зеленого поняття. "СЕ" отримав інформацію, що називається, з перших рук

Зробити інтерв'ю з самим Ігорем сьогодні практично неможливо - за контрактом він може давати його тільки після санкції керівництва клубу і (!) Головного тренера. Але є близькі люди, які відмінно знають, що відчуває, про що переживає футболіст. І я набрав телефонний номер його мами.

СИН, ЧОЛОВІК, БАТЬКО

- Ігор напевно буде незадоволений фактом нашої розмови, - відразу попередила Олена Володимирівна. - Але я, чесно кажучи, не можу вже дивитися на все те, що про нього пишуть і розповідають. Зліпили з сина якесь чудовисько, яке кидається на людей.

- Так розкажіть, яким є ваш Ігор насправді! Він ділиться з вами якимись подробицями?

- Взагалі, у нас дуже довірчі відносини. Але поки проблема гостра, Ігор намагається мене від неї захистити. Тому про нинішньому конфлікті в "Динамо" знаю в найзагальніших рисах, хоча впевнена, що все там вкрай перебільшена.

З плином часу, коли ситуація згладжується, син розповідає все без приховування, навіть якщо сам був винен. Взагалі, чесність - одне з головних його якостей, він завжди відповідав і відповідає не тільки за кожен свій вчинок, але навіть за кожне слово. При цьому з дитинства просто не переносить будь-яку несправедливість.

- Звідки все це? Ви спеціально прищеплювали синові таке ставлення до життя?

- Швидше навпаки - розуміла, як важко йому буде з ним жити. Щось закладено в генах - вже першого свого тренера, Максиму Олександровичу Шарова, Ігор все говорив в очі. Але ж йому було сім років.

- Висловлював претензії?

- Ні, швидше за думки про те, як буде правильніше. Це не з серії "кращий захист - напад", в своїх провинах він зізнавався завжди. Взагалі не пам'ятаю, щоб брехав.

- І як жити з такою чесністю?

- Важко. Василь Олександрович Костровскій, тренер Ігоря в школі "Зміни", відразу сказав і йому, і мені: "З подібним характером в цьому світі доведеться несолодко". Але тільки за рахунок характеру він і став тим, ким став - такого футбольного таланту, як, наприклад, у Андрія Аршавіна, у Ігоря не було. Все, чого добився, - виключно за рахунок роботи і сили волі. Орав вже в дитинстві як проклятий. У всіх одне тренування - у нього дві, сам собі додавав заняття. Потім приходив додому, практично не робив уроків і у дворі знову грав в футбол. Зараз, наскільки знаю, продовжує в тому ж дусі.

- Чи не робив уроки? І як реагували в школі?

- До п'ятого-шостого класу йому все давалося дуже легко: послухав на заняттях - запам'ятав. Потім школа стала спортивної, і класна керівниця Наталя Семенівна часто закривала очі на якісь прогалини. Вона дуже добре ставилася до Ігоря, бачачи його завзятість у досягненні футбольних цілей.

1997 год. Олена ДЕНИСОВА з сином Ігорем. З особистого архіву Олени Денисової

Адвокати Денисова впевнені, що у нього є майбутнє в "Динамо"

- У вас з ним в ті роки траплялися конфлікти?

- Природно - з таким-то характером. Але вони ніколи не були серйозними, і в підсумку ми кожен раз знаходили спільну мову. Ігоря завжди можна переконати, якщо у вашій позиції присутній логіка, а не тільки емоції.

- Ви згадали про генах - з чиєї вони лінії?

- Мабуть, батьківській. Його батько - дуже горда людина, він ніколи нічого не стане просити, ніколи не поскаржиться, всього в житті домагається сам.

- Я так розумію, ви вже не живете разом?

- Так, ми розійшлися. Він зараз в Санкт-Петербурзі, я - в Іспанії. До речі, разом з двома старшими дітьми Ігоря.

- Він не справляється з чотирма спадкоємцями відразу?

- Ні, що ви! Ігор - відмінний батько, турботливий, люблячий, але при цьому і вимогливий. Просто Віка (старша дочка Денисова, якій нещодавно виповнилося 10 років. - Прим. Б.Л.) одного разу прийшла з дитячого саду, де була оточена дітьми дуже багатих батьків, і заявила: "Мене запитали, ким я хочу стати, а я відповіла : ніким, мені тато все купить ".

Ігоря це покоробило, він вирішив, що середу і оточення треба міняти. Віка поїхала до мене, щоб зосередитися на навчанні без поганого впливу подружок. Зараз, в 10 років, вона знає три мови - російську, іспанську та англійську. Більш того, шестирічний Ігор Ігорович, який пішов за сестрою, їх теж знає. А зараз вчить китайський.

- Деякі скажуть, що ви позбавляєте онуків дитинства!

- Навпаки - їм дуже подобається. А з батьками вони спілкуються щодня - по скайпу. Ну і все канікули проводять разом.

РОЗМОВИ "по-чоловічому"

- Повернемося до вашого сина. З якостями, описаними вами, він був засуджений стати лідером.

- Так і відбувалося. У всіх своїх дитячих і юнацьких командах Ігор капітанив. Причому не тільки через характер, а й з-за того, що виділявся на полі. Він тоді грав ближче до атаки, забивав по 30 голів за рік. Раз п'ять вигравав першість міста, двічі ставав переможцем першості Росії. Будинки кубки нікуди було ставити. Знаєте, Василь Олександрович Костровскій знайшов до Ігоря якийсь ключик - вони дуже багато розмовляли, спілкувалися, і це йшло на користь.

- Тобто, кажучи прямо, юнацький тренер з вашим сином возився. У таких випадках перехід у дорослий футбол, де вже ніхто ні з ким не возиться, дається вкрай важко.

- Ми це відчули. Коли Ігоря перевели в дубль "Зеніту", Юрій Андрійович Морозов новачка відразу забракував, сказавши, що його форма залишає бажати кращого, та й зайва вага в наявності. Ви не уявляєте, в якій депресії був Ігор, який звик тільки до перемог! Інший зламався б, а він тільки почав тренуватися ще більше, активно скидати вагу. І вже через два місяці став явним лідером дубля. Коли Юрій Андрійович прийшов на його гру наступного разу, син забив "Спартаку", де в воротах стояв Філімонов, після чого отримав запрошення на тренування основного складу. У 17 років.

- У дні цього, першого, кризи ви Ігоря втішали?

- Ні. Так він уже й не жив з нами.

- Як це?

- Як тільки став отримувати зарплату, пішов у самостійне плавання, щоб не сидіти на батьківській шиї. Підселився до свого друга з дитячих часів Сергію Іванову (він був подає великі надії воротарем, Віталій Леонтійович Мутко навіть називав його "нашим Касільясом", але кар'єра не склалася), яка мала вже справжній контракт і можливість знімати квартиру. Той йому допомагав, потім Ігор все йому з лишком повернув і кілька разів по-справжньому виручив. А трохи пізніше син ділив знімну квартиру з Вовою Бистровим - подружилися вони років в 13, в "Зміні".

- Зарплата у Ігоря була пристойна?

- Коли пішов - 352 рубля на місяць, сльози. Але допомогти ніколи не просив, хоча спілкувалися ми як і раніше багато. Через рік стипендію збільшили до 1700, потім в дублі призначили першу зарплату - тринадцять з чимось тисяч рублів. І, нарешті, був підписаний повноцінний контракт, де йшлося приблизно про ту ж суму, але вже в доларах.

24 серпня 2013 року. Химки. "Динамо" - "Зеніт" - 1: 1. Ігор Денисов і Володимир БИСТРОВ.
Фото - Олександр ФЕДОРОВ, "СЕ"

Станіслав Черчесов: "Денисов сказав, що не вважає мене за людину" // Ігор Денисов: "Шокований тим, що відбувається"

- Голова від такого перепаду у вашого сина не закрутилася?

- Спочатку було. Але у кого б вона не закрутилася в 19 років? Перші гроші Ігор вклав в машину, хоча як і раніше жив у друзів. Та й на якісь інші необов'язкові речі витрачався без оглядки. Не забував допомагати нам - в родині відразу змінився достаток. Але потім в один прекрасний момент син сказав Сергію Іванову: все, купую квартиру. Взяв гроші в борг і зовсім перестав витрачати зароблене на дрібниці або гулянки.

- А що, гулянки теж траплялися?

- Нічого особливого - як у всіх в молодому віці.

- А як же історія з пропозицією поліцейському з'ясувати стосунки на кулаках?

- Це було набагато пізніше, причому, як і все навколо Ігоря, історію неймовірно роздули. Він з друзями святкував день народження в кафе, що належав Саші Кержакову. Кафе було розташовано так, що гучна музика нікому не заважала, але раптом під'їхали поліцейські і стали, посилаючись на шум, вимагати гроші. Сталася перепалка, в ході якої Ігор запропонував з'ясувати стосунки по-чоловічому. В результаті поліція поїхала ні з чим. Навіть скаргу ніхто ні на кого не подавав.

- "По-чоловічому" ваш син вирішує питання в будь-якій подібній ситуації?

- Натякаєте на історію з водієм навчальної машини перед матчем збірної Росії з Болгарією в Санкт-Петербурзі?

- В тому числі.

- Там трапився незначний інцидент на дорозі, після чого той самий водій сказав Ігорю такі слова про нього самого, його сім'ї і мамі, які неможливо процитувати в газеті, але після яких, як я розумію, будь-який справжній чоловік не втримався б, щоб не вказати нахабі на його місце.

- За допомогою кулаків?

- Це вже залежить від темпераменту. Деякі, на жаль, інших аргументів просто не розуміють.

"Гнилі яблука"

- Напевно, ви й уявити не могли, що син коли-небудь покине "Зеніт"?

- Абсолютно. Клуб був всім його життям.

- Як почалися проблеми?

- Всі говорять про конфлікт Ігоря з Халком і Вітсель. Але його не було! Більш того, саме син просив керівництво клубу про покупку нових сильних гравців для виходу на рівень кращих команд Ліги чемпіонів. Знаю, що Ігор організував зустріч шести провідних російських гравців команди з гендиректором, на якій вони однозначно висловилися за посилення. При цьому Максим Львович Митрофанов, в свою чергу, пообіцяв збільшення рівня зарплат для всіх - з огляду на, скільки титулів вже виграно. Пообіцяв, але потім не виконав.

- Кого ж тоді Халк назвав "гнилими яблуками", що покинули команду?

- Це треба запитати у самого Халка. Як мені відомо, на ці слова образилися багато з тих, хто пішов з "Зеніту". Як зрозуміти, кого мав на увазі бразилець, якщо, наприклад, Спаллетті теж покинув Санкт-Петербург?

Хочете - зверніться до Халку. Він підтвердить: ніяких сварок, сутичок або розглядів між ним та Ігорем жодного разу не виникало. Нормальний робочий процес.

- Але саме цей процес в результаті породив вимоги вашого сина про підвищення власної зарплати, щоб привести її у відповідність з легіонерами. Так?

- Не зовсім. Я вже розповіла про невиконану обіцянку Митрофанова. Особисті переговори з клубом почалися у Ігоря задовго до появи Халка з Вітсель, проте рішення весь час відкладалося. І коли став зрозумілий рівень зарплат новачків, син дійсно нагадав про інтереси гравців, які вигравали для клубу титули і кубки. З тих же міркувань справедливості: якщо він у чомусь переконаний, то мовчати не стане.

За словами мами Денисова, ніяких конфліктів між її сином і Халк не було.
Фото - Христина Коровникова

За що Черчесов вигнав Денисова? //
Борис Ротенберг: "У" Динамо "все добре"

- Тільки ось висловлювання, як стверджували, вийшло в стилі: "Дайте мені 5 мільйонів або не вийду на матч з" Крильями Совєтов ".

- Не знаю, ким був запущений цю маячню. Як ви взагалі уявляєте собі ситуацію: хтось входить в офіс "Газпрому", відкриває двері ногою і кричить: "Де мої 5 мільйонів?" Так він звідти навіть не вийде після такого нахабства! Можу вам сказати, що пізніше на зборах команди Ігор зажадав у керівництва публічно підтвердити або спростувати факт подібної вимоги. Природно, ніхто не підтвердив, тому що нічого такого й близько не було. При цьому розумію, звідки взялися самі цифри: вони фігурували в початкових розмовах по новому контракту, проте при предметному обговоренні швидко пішли вниз.

- Тоді в чому полягав конфлікт в Самарі?

- Перед цим матчем надто тривалі переговори за контрактом підійшли до критичної точки. І Митрофанов не знайшов нічого кращого, ніж спробувати провести вирішальну розмову за півтори години до гри, прямо перед зборами команди. Ігор відмовився, запропонувавши зробити це на наступний день в спокійній обстановці. У той же час на питання Спаллетті про те, чи немає у кого-то з гравців думок, що не відносяться безпосередньо до майбутньої зустрічі, він, як завжди, чесно відповів, що є. І тренер його з матчу зняв. До речі, про Спаллетті при всіх їх сварки син завжди відгукувався з великою повагою, вважаючи його сильним фахівцем.

- Що сталося далі?

- "Зеніт" в тому матчі несподівано втратив очки, і Ігоря оголосили винним, заславши в результаті в дубль. Зліпили з нього образ рвача, якого цікавлять тільки гроші. Але якби це було так, розмова сина по телефону з Мітрофановим, при якому я була присутня, закінчився б зовсім інакше.

- Що за розмова?

- Максим Львович подзвонив і сказав, що вони готові укласти контракт на дуже пристойну суму, але з однією умовою: Ігор повинен вибачитися перед клубом і зробити "Зеніт" в очах преси правим у всьому. Однак син ніяк не відчував себе винуватим, а це для нього важливіше за все. І договір не відбувся.

- Але до складу його повернули.

- Так. Знаю, що за нього заступилися всі російські хлопці. Однак повернення, на жаль, вийшло недовгим.

ГОЛОВНА ПОМИЛКА

- Через те, що конфлікт нікуди не подівся?

- Ні, там сталася зовсім інша історія. Ігоря, м'яко кажучи, ввели в оману, і він, як я розумію, до сих пір мучиться, що дозволив це зробити.

- З цього місця, якщо можна, детальніше.

- Сезон якраз закінчився, збірна зіграла в Португалії, і син приїхав до мене в Іспанію. Його в цей час наполегливо атакували з "Анжи", але він не збирався залишати Санкт-Петербург. І ось лунає дзвінок від людини, якій Ігор довіряв беззастережно, імені називати не буду, навіть не просіть. Оскільки син включив голосовий зв'язок, я чула розмову - як і Володя Бистров, який перебував у нас в гостях. Людина повідомив, що "Зеніт" прийняв остаточне і безповоротне рішення про продаж Денисова. Це був справжній шок.

- Що сталося потім?

- Ігор відповів на дзвінок з "Анжи", його зв'язали з Керімовим, який розповів про грандіозні плани команди і величезному бажанні перемагати, що для сина однозначно є головним. І він пообіцяв перейти в махачкалінський клуб.

- Де ж тут "введення в оману"?

- Воно в тому, що ніякого остаточного і безповоротного рішення про продаж Денисова "Зеніт" не приймав. Це з'ясувалося через кілька днів в розмові з Олександром Валерійовичем Дюковим. Як Ігор кляв потім себе, що не перевірив інформацію! Але слово він уже дав, а це для нього свято. Ось так сталося розставання з рідним клубом.

Фото - Олександр ФЕДОРОВ, "СЕ"

Борис Ротенберг: "У ситуації з Денисовим покладаюся на слова головного тренера" //
Як Черчесов вміє різати по живому

- Повернення коли-небудь можливо?

- Ігор дуже хотів повернутися в минулому році, але "Зеніт", як я розумію, цього не побажав.

- В "Анжи" все відразу пішло не так, як передбачалося?

- Навпаки, коли Ігор дзвонив мені з першого збору в Австрії, він був в захваті: все чітко, продумано, професійно і при цьому цікаво. Але потім відновився чемпіонат, і стали відбуватися дивні речі.

- Які саме?

- Не знаю, чи варто розповідати те, що сам Ігор не призначав для широкої публіки. Але якщо вже у нас пішов настільки відверту розмову ... Загалом, там, судячи з усього, спочатку "сплавили", як кажуть футболісти, Гуса Хіддінка, який, до речі, був дуже серйозним аргументом при переході.

- Навіть незважаючи на конфлікт перед чемпіонатом Європи 2008 року?

- З Хіддінком ніякого конфлікту не було - хочете, потім розповім. В "Анжи" всім хотів керувати, так, по суті, і керував Ето'О. Не можу нічого стверджувати, але його незабитий пенальті "Локомотиву" і млява гра в наступному матчі (не пам'ятаю вже, з ким) привели в підсумку до відставки Гуса. А вже наступного тренера камерунець взагалі за тренера не рахував.

- Мова про Рене Меленстене?

- Напевно. Я не пам'ятаю його імені, але він працював в "Манчестер Юнайтед". Так ось, тренер весь тиждень награє активні атакуючі дії, в роздягальні дає команду грати вперед, а перед самим виходом на поле Ето'О оголошує: "Я забув про це, діємо від оборони". У присутності самого тренера, який Ето'О слово поперек боявся сказати, зате активно висловлював претензії російським гравцям. Потім тренер з лави кричить гравцям: "Вперед!", А капітан командує: "Стояти!"

У Ігоря очі на лоб полізли - уявити собі подібне в "Зеніті" категорично неможливо. Самюель ж до того ж почав безпосередньо під час гри особисто проводити перестановки, відправив Ігоря на лівий фланг, де той ніколи не грав. Загалом, після матчу син висловив все, що думає з цього приводу.

На наступний день тренер заявив, що Денисов повинен вибачитися перед ним і Ето'О в присутності всієї команди. По першому пункту син не заперечував, а ось по другому висловив здивування: мовляв, він не бачить, чим завинив перед багато на себе беруть партнером. Тоді його відправили з роздягальні і відсторонили від наступної гри з "Ростовом", програної, до речі, 0: 1.

Літо 2013 року. Самуель Ето'О і Ігор Денисов на тренуванні "Анжи". Фото - Володимир СМИРНОВ

Cкандали Денисова: Карпін, Халк, Ето'О //
Хто приборкає норовливого? Сім команд для Ігоря Денисова

- Керімов втрутився в конфлікт?

- Так, ВІН віклікав Ігоря, и тієї рассказал Йому про неподобство, что кояться в команді. Не знаю, послужило це приводом (причини-то явно були набагато глибше), але Сулейман оголосив про рішення розпустити своїх зірок. А син був в шоці: він всього півтора місяці в "Анжи", і тут таке.

Природно, преса знову все списала на Денисова. Стільки бруду вилили на рівному місці!

- Невже зовсім не було приводу? Про сутичці з Буссуфа в роздягальні він вам розповідав?

- Чи не було там ніякої сутички - просто поговорили на підвищених тонах, коли Буссуфа заступився за Ето'О.

- Ігор не запропонував йому вирішити питання "по-чоловічому"?

- Запропонував. Але, мабуть, не дуже наполегливо - до бійки справа не дійшла. Той інцидент точно не варто такої довгої пам'яті: якщо ви бачили останній матч "Динамо" з "Локомотивом", то могли помітити, як Ігор і Буссуфа обмінялися дружніми рукостисканнями після якогось епізоду.

- "Динамо" було єдиним варіантом після "Анжи"?

- Ні звичайно. Але Борис Романович Ротенберг переконав Ігоря, що створює команду-переможницю, причому, що дуже важливо, на російській основі, фактично базовий клуб збірної країни. Керімов вчинив дуже коректно, дозволивши піти в "Динамо" не тільки Ігорю, а й тим, кого син назвав керівництву московського клубу. Не буду розкривати не мої секрети, скажу тільки, що повернення Кокоріна відбулося не без активної участі сина.

"Рвачі", жертвами ВЕЛИЧЕЗНІ ГРОШІ

- Повернемося до епізоду 2008 года ...

- Ігор тоді був не правий, в чому чесно зізнався, вибачившись перед Олександром Генріховичем Бородюк. Звичайно, його образили, не включивши до попереднього списку збірної і покликавши тільки потім, після фіналу Кубка УЄФА. Поставте себе на його місце: гра йде, клуб перемагає у всіх турнірах, ти літаєш по полю і сподіваєшся побачити своє ім'я в числі викликаних до національної команди, а його там немає. Навіть в попередньому, розширеному списку. Потім тріумф в Глазго, забитий гол, ейфорія - і тут дзвінок: "Ми подивилися, подумали і вирішили тебе запросити". Ну, син на емоціях і відповів.

- У грубій формі?

- Так, чого вже тут приховувати. Але слова були не по приводу Бородюка, а з приводу самої ситуації. З Олександром Генріховичем вони потім розібралися - той ніякої образи не тримає.

- Коли Ігор вибачився?

- Як тільки емоції вляглися, він зрозумів, що був неправий, і попросив свого агента влаштувати йому зустріч з керівництвом збірної. Приїхав в Москву і вибачився. Синові і в голову ніколи не приходило, що можна відмовитися грати за країну. Збірна - це святе.

Хіддінк, Бородюк і Корнєєв вибачення прийняли, але Гус сказав: оскільки історія отримала дуже вже звучне висвітлення в пресі, чемпіонат Європи Ігорю доведеться пропустити. Так він не взяв участь в самому успішному для Росії турнірі. Виходить, що доля завжди його карає по максимуму. Але при цьому якщо винен сам, то ніколи нікого не звинувачує - за свої вчинки відповідальність несе без знижок, як і в тому випадку.

Березень 2010 року. Ігор Денисов і Гус ХІДДІНК. Фото - Олександр ФЕДОРОВ, "СЕ"

"Динамо" оштрафувало Денисова на 100 тисяч євро

- При цьому у нього репутація людини, яка не вміє стримувати емоції.

- Це дурниця. Він абсолютно адекватний. Інша справа, що завжди висловить те, що думає, особливо якщо це йде на користь загальній справі. Навіть на шкоду собі. Якщо у людини нерви ні до чорта, хіба він втримається при образливих вигуках цілої трибуни, поклонитися до якої він підійшов?

- Маєте на увазі перший матч "Динамо" проти "Зеніту"?

- Так. Ігор досі вдячний пітерським уболівальникам і ні в якому разі не звинувачує їх за образи на свою адресу - вони адже багато чого просто не знають.

- Зрозуміло, що у кожної матері своя дитина - найкращий ...

- Так, я пишаюся своїм сином. І тим, що він зробив себе сам, і його ставленням до життя, до сім'ї, яка для нього свята, і готовністю допомогти друзям, як тільки це необхідно. Може бути, він надто вимогливий до оточуючих, але до себе щось вимоги ще вище. Більш сумлінного ставлення до роботи я взагалі в житті не бачила. І, по-моєму, ніхто не зможе звинуватити Ігоря в тому, що він не викладається на полі на всі сто відсотків. Вважаю, що в трудових відносинах саме це і є головне. А все інше - емоції або інтриги.

А хочете я розповім вам про те, що син дуже не хоче виставляти на публіку?

- Ну-ка, ну-ка ...

- Ви коли-небудь були в Сіверському?

- Ні, а де це?

- У Ленінградській області, під Гатчиною. Ігор там вінчався з Оленою. У напівзруйнованій церкві служив (і служить зараз) дивовижний священик-безсрібник, якому неможливо не вірити. Він, до речі, передбачив моєму синові двійню, і три роки тому народилися Ваня і Даня. Але я не про це. Ігор вирішив допомогти у відновленні церкви і вклав в це чимало грошей. А потім не зупинився і став будувати при церкви величезну недільну школу, яка вже практично готова - через пару місяців прийме учнів.

Все це, між іншим, зажадало і буде ще вимагати чималих коштів. Природно, так міг вчинити тільки безпринципний рвач, думаючий виключно про гроші, як же інакше?