1. Лінь і дурість
2. материнське серце
3. У вир з головою
4. кидають всі

Пересадка людських органів офіційно заборонена в Україні. Минулого року МОЗ пообіцяв організувати спеціальну державну службу, яка займеться створенням бази для легалізації трансплантології. Але далі розмов справа не просунулася. Тим часом торгівля частинами тіла процвітає на чорному ринку.

Кореспондент видання « погляд »Під виглядом покупця дізнався, що змушує українців ризикувати своїм здоров'ям, продаючи себе на запчастини.

Лінь і дурість

Згідно із законом в Україні донорами можуть стати або родичі пацієнта, або його друга половинка. Але при цьому чорний ринок донорських органів завалений пропозиціями. Продавці чи не за руки хапають, благаючи вибрати саме їх, і готові серйозно поступатися в ціні.

- Мені 39 років. Здоровим - не п'ю, не курю, всі аналізи на руках і навіть закордонний паспорт є, - стверджує Анатолій з Миколаєва. - У мене перша позитивна група крові. Лікарі сказали, що вона підходить всім.

При ближчому знайомстві виявляється що чоловік готовий продати нирку, легке і частину печінки.

- Болен близька людина, - розповідає про причини радикального пропозиції Анатолій. - Потрібно близько 40 тисяч доларів на лікування. Я вже і квартиру продав - а 20 тисяч все ще не вистачає. Ось і зважився. Правда, продаю вже 2 роки, але покупців не знайшлося.

- Мені 30 років. По дурості залізла в борги, - розповідає Анна з Донецької області, яка готова продати печінку, нирку і кістковий мозок. - Тепер на мені висить три кредиту. Хочу і борги погасити, і решту суми пустити на себе - відпочину, куплю дечого в квартиру ...

Шокувала історія киянки Раїси.

- Мені 35 років, а я важу 180 кг, - розповіла жінка. - Була в інституті Шалімова, консультувалася щодо урізання шлунка. Операція сама по собі недорога, але потрібні комплектуючі для процедури. Найбільше стоять спеціальні затиски - до 10 тисяч доларів. Ось я і зважилася - продам одну нирку. Живуть же люди і з одного. Я хочу нормального життя, хочу знайти собі чоловіка, народити дитину. Краще без нирки мучитися, ніж в такому тілі.

материнське серце

Продають в інтернеті українці в основному парні органи, розраховуючи, що проживуть з рештою, або ж ті органи, які відновлюються з часом.

Втім, вдалося відшукати і жінку, яка готова продати власне серце. Таке донорство зі смертельними наслідками заборонено в усьому світі. Операцію довелося б робити підпільно - адже, по суті, це вбивство.

- Чи готова продати власне серце, - пише 45-річна Марія з Волинської області. - Передоплата 100%.

Жінка живе в селі. 20 років тому залишилася одна з двома дітьми.

- Я в цьому житті нічого не бачила, крім важкої праці. І вже не побачу. Діти виросли, поневіряються по знімних квартирах, в мені вже не потребують. Раніше хотіла накласти на себе руки, а зараз подумала, що піду красиво - нехай діти собі житло куплять. Це все, про що я мрію.

У вир з головою

Дуже мало опитаних знають, чим може обернутися для них донорство, нехай навіть і парних органів.

«Головне - не опинитися на операційному столі повністю випотрошеним і без грошей», - це думка більшості з опитаних нами донорів. Тому вони і вимагають передоплату.

На обережні розпитування - а раптом відмовить єдина залишилася нирка? - майже ніхто не реагує.

- У мене подруга живе з однією ниркою - і нічого! - каже Світлана з Одеси

- Мене продаж органів буде тільки стимулювати сидіти на дієтах і вести здоровий спосіб життя, - вважає Ганна з Донецької області.

Про те як це, коли відмовляють нирки, і що таке гемодіаліз, ніхто нічого не чув.

кидають всі

Чимало на чорному ринку донорства і шахраїв. Довірливих продавців обманюють 75% покупців. Найпоширеніший прийом - вийти на донора, представитися посередником, запропонувати реєстрацію в базі даних донорів та просування анкети на закордонних сайтах. Реєстрація, природно, платна.

- Я вже два рази платила по 100 доларів за таку реєстрацію. І все без толку. Розвели, - журиться Ганна.

- Нам запропонували 200 тисяч доларів за нирку, - говорить Анатолій. - Покупці сказали, що вони з Росії, купують для себе, без посередників. Жінка дуже плакала в трубку, розповідала, що її чоловік помирає. Сказали, що ввечері вилітають до нас. Засумнівалися, що ми дійсно продаємо, і попросили оплатити дорогу частково. Ми їм переслали дві тисячі гривень і до півночі чекали в аеропорту. Тільки потім зрозуміли, що нас кинули.

«Погляд» трохи вийшов за рамки експерименту і розповів кільком донорам, чим загрожує для подальшого життя продаж органів і як їх проблеми можна вирішити, не вдаючись до таких радикальних заходів. Кільком продавцям ми навіть запропонували допомогу.

На жаль, Анатолій з Миколаєва так і не захотів зрозуміти, що за ті два роки, поки він продає органи в інтернеті, необхідні 20 тисяч доларів можна було б заробити за кордоном.

Анна з Донецької області також не захотіла піти на мирову з банком, реструктурувати кредит і сплачувати його деякий час - за кордон на заробітки не хочеться, а вдома пристойну роботу годі й шукати.

Раїсі з Києва ми запропонували унікальний метод київського дієтолога Володимира Міркіна - є прецеденти, коли люди скидали за його методикою до 150 кілограмів. Але дівчина не захотіла читати історії схудлих і категорично відмовилася записатися на прийом до Міркіна, скаржачись на відсутність сили волі, коштів і т. Д.

Автор: Зінаїда Богун, «Погляд»