Вчора. Харків. ОСК «Металіст». «Металіст» - «Дніпро» - 2: 1. Дніпропетровські футболісти на два точні удари харків'ян відповіли тільки одним. Фото: Сергій КОЗІН

Олексій ГОНЧАРУК

Всі ми чомусь дружно списали «Металіст» з рахунків. Позначився комплекс негараздів, пережитих харків'янами в нинішньому сезоні. Перший відчутний удар пішов ще на початку осені, коли команду виключили з Ліги чемпіонів.

Правда, тоді клуб вибрав іншу мету - внутрішня першість. Але тут своє вагоме слово сказали матеріальні та організаційні проблеми, в силу яких пост головного тренера залишив Мирон Маркевич, пішли кілька хороших виконавців, продали кращого бомбардира Марко Девіча ...

Однак «Металіст» зберіг добротний ігровий ансамбль, здатний, якщо дуже постаратися, вирішити серйозні завдання. Так сталося і в поєдинку з «Дніпром», якому як повітря потрібні перемоги, щоб зберегти чемпіонський темп. Але найшла коса на камінь. Харків'ян не влаштовувало положення бідного родича: від цього вельми невтішного порівняння він побажав позбутися вчора ввечері, обігравши дніпропетровців і помітно знизивши шанси команди Хуанде Рамоса на завоювання золотих нагород.

Відставання від лідера складає три очки, а надія на те, що «Шахтар» оступиться в останніх трьох турах, досить примарна. Гірникам чекають домашні рандеву з «Іллічівцем» та «Волинню», а також на виїзді з «Зорею». Тоді як «Дніпро» чекає серія серйозніше: «Карпати», «Ворскла» і донецький «Металург».

Матчем у Харкові завершився «турнір» провідного квартету, учасників якого і фахівці, і вболівальники, і журналісти перед стартом сезону і протягом більшої частини турніру вважали головними претендентами на медалі чемпіонату. Якщо брати виключно особисті зустрічі, то найкращим в пулі є «Дніпро», який виграв три, звів до нічиєї два поєдинки і один раз зазнав поразки при 11 забитих і 6 пропущених м'ячах. За ним розташувався «Шахтар», у якого 3 перемоги, 1 мирний результат і 2 поразки, голи 11-9. Третім виявився «Металіст»: 2 - 2 - 2, 12-12. Замкнуло ж четвірку «Динамо»: 1 - 1 - 4, 6-13.

У киян, м'яко кажучи, був не найкращий турнірне становище, а зараз стало ще гірше. Більшість експертів після програшу «Шахтарю» акцентувало увагу в основному на втрати шансів в боротьбі за чемпіонство, а бронзова сходинка малювалася для «Динамо» цілком зрозумілою. Кияни збільшили відставання від «Металіста» в втрачених очках, хай даний показник має умовну характеристику. Перед звітним туром різниця становила три пункти, тепер же - все шість. Харків'яни мають в активі 47 очок при 24 проведених поєдинках, тоді як у «Динамо» - така ж сума, але в 26 матчах.

Тепер заочну суперечку підопічних Ігоря Рахаева і Сергія Реброва, двох виконуючих обов'язки, містить всього лише шість матчів: чотири - у «Металіста», два - у «Динамо». Харків'янам доведеться зіграти на виїзді з «Чорноморцем», «Севастополем» і «Карпатами», вдома - з «Ворсклою». Кияни ж проведуть поєдинки у гостях з «Іллічівцем» і в рідних стінах з «Зорею».

Кому легше? Тому, у кого більше можливостей для маневру, тобто «Металісту». А поразка від донецького клубу донезмоги звузило «оперативний простір» столичної команди в турнірній таблиці. І самим треба перемагати, і сподіватися на помилки найближчого конкурента. А може бути, і найближчих, бо теоретичні шанси обійти «Динамо» є і у «Чорноморця».

Міжнародній «реабілітації» напевно хоче бразильський форвард Жуніор Мораес, який одноосібно очолив бомбардирські перегони - 17 м'ячів. Саме два голи в ворота «Динамо» дозволили йому обігнати Девіча, який виступає тепер в російському чемпіонаті.

Продовжує успішний виступ у другій частині сезону «Зоря». Підопічні Юрія Вернидуба шість поєдинків поспіль не знають гіркоти поразок - чотири перемоги і дві нічиї. Мабуть, гарний струс отримали футболісти після розгромної поразки 23 березня на своєму «Авангарді» у зустрічі з донецьким «Металургом» - 0: 4. Тепер же колектив з Луганська знайшов стабільність в якості дій на полі, що з позитивного боку характеризує команду, яка реально претендує на потрапляння в зону Ліги Європи.

Вчорашні резервісти повинні з'являтися в основній обоймі, тому що довіру з боку тренера - хороший стимул для подальшого зростання. Втім, це стимул не тільки для дебютантів, а й для тих, хто вже зумів зарекомендувати себе - для Дмитра Хомченовського (16.04.1990), Максима Білого (21.06.1990), Філіпа Будковского (10.03.1992), Івана Петряк (13.03. 1994). Не може не подобатися така політика луганського клубу.

Наші команди повинні частіше думати про подібні стратегічні інвестиції. Тому що вони стосуються кадрів, які, як відомо, вирішують все ...