Слідами екологічного лиха: 174 працівники Полтавського ГЗК отруїлися невідомим газом

Ставок-випарник ЗАТ "Укртатнафта" з року в рік нагадує про себе різкими неприємними запахами. Минулого тижня з випарами фенолу зі ставка пов'язували отруєння працівників кар'єру Полтавського ГЗК. В "Укртатнафті" ж заявляють, що екологічних норм не порушують.

У центрі скандалу

У селі Бондарі Кременчуцького району є промисловий ставок-випарник ЗАТ "Укртатнафта". Сюди вже понад 20 років підприємство скидає води із залишками нафтопродуктів. Ставок "поводиться тихо" в холодну пору року, а влітку раптом нагадує про себе різким неприємним запахом.

Два тижні поспіль нафтовий ставок - в епіцентрі скандалу. Засоби масової інформації обговорюють подробиці отруєння невідомим газом 174 працівники кар'єру Полтавського ГЗК (гірничо-збагачувального комбінату). 30 липня в медичну частину комбінату його працівники звернулися з однаковими скаргами на підвищений тиск, головний біль і нудоту. Правда, до госпіталізації не дійшло. Адміністрація ГЗК терміново вивела працівників з кар'єру і звернулася до влади з проханням з'ясувати причини загазованості і дослідити склад газів. Неприємний запах в кар'єрі відчували чотири дні поспіль: з 28 липня по 1 серпня, повідомили на Полтавському ГЗК.

З подачі Миколи Асаула, заступника головного санітарного лікаря області, у пресі з'явилася інформація про те, що кар'єр "накрили" випари фенолу зі ставка-випарника ЗАТ "Укртатнафта". Отруєння фенолом констатували і медики.

Тепер з причинами отруєння людей розбирається обласна комісія з надзвичайних ситуацій.

9 серпня ЗАТ "Укртатнафта" категорично спростувала свою причетність до ситуації із забрудненням повітря в кар'єрі. Інформація була оприлюднена на офіційному інтернет-сайті підприємства. Головний аргумент: "Всі технологічні об'єкти АТ" Укртатнафта "(в тому числі і ставок-випарник) розташовані на значній відстані від кар'єру ГЗК".

Різкі неприємні запахи не вперше "відвідують" кар'єр ГЗК - доведеться терміново виводити людей, щоб вони не отруїлися. Але це трапляється час від часу, в 2005-2006 році таких випадків не було, каже керівник прес-служби ГЗК Олександр Довгальов. Однак від різких заяв щодо походження запахів адміністрація Полтавського ГЗК утримується.

Дійсно, кар'єр - на значній відстані від "обвинувачуваного" ставка. Але практично поруч з ним живуть люди - мешканці села Бондарі, які в розмові з кореспондентом Укррудпрому скаржилися, що вже давно п'ють тільки привізну воду, а коли вітер дме зі ставка, то неприємний запах відчувається все більше і більше: "Такий сморід, що не можна дихати ".

А після відвідин ставка весь вечір болить голова. Симптоми практично такі ж, як і в описаних працівників Полтавського ГЗК.

Фахівці - про можливі причини отруєння працівників ГЗК

Микола Асаул, заступник головного санітарного лікаря області:

- 28-30 липня була так звана інверсія - перепад температури, і всі випари притискалися в приземний шар, а не розсіюється в повітрі. Фенол важчий за повітря. Глибина ж кар'єра досягає 300 м, у нього складна конфігурація, тому не відбувається вентиляція кар'єра. Фенол накопичувався. Коли змінилися метеорологічні умови - він вивітрився, і проблема зникла. Іншого джерела забруднення фенолом в цьому регіоні немає. 25 липня СЕС проводила дослідження, і фенолу ми не знайшли, то є він був, але в гранично допустимих концентраціях (ГДК). Але в цей же день "Укртатнафта" скинула 30 тонн лужних стоків. Ймовірно, це порушило нормальне випаровування із ставка і загазованих атмосферу, в тому числі і в кар'єрі. Щоб зменшити вплив на навколишнє середовище, я рекомендував "Укртатнафти" перенести два приймальні резервуара нафтопродуктів від ставка на промисловий майданчик НПЗ, а в ставок скидати інші промислові стоки, які не впливають на повітря і умови проживання людей. Також я порадив керівництву ГЗК укласти угоду з медичним інститутом екологічного спрямування, щоб фахівці провели дослідження і зробили висновки. Прогнозую, що вони підтвердять: ставок-випарник є джерелом забруднення повітря, в тому числі і в кар'єрі. Експертиза ця - в інтересах усіх людей.

Тетяна Козловська, доцент кафедри екології Кременчуцького державного політехнічного університету, кандидат хімічних наук:

- Як хімік скажу: навряд чи скидання лужних стоків міг бути причиною появи фенолу в повітрі кар'єра. На мою думку, фенол міг потрапити туди лише з грунту кар'єра. Адже багато років поспіль йшло забруднення підземних вод і грунту від ставка-випарника, це до того, як "Укртатнафта" провела укріплення дна ставка. Є карта нафтового забруднення. На ній видно, що частина нафтопродуктів, які містять фенол, "поповзла" до Дніпра, в сторону ГЗК. Отже, моя версія - ситуація в кар'єрі може бути пов'язана з витісненням фенолу з грунту. В результаті спекотної погоди, прогрівання грунту фенол почав потрапляти в повітря кар'єра. А оскільки немає вітру, то він накопичився в концентраціях, які перевищують норму. Крім цього, люди могли відчувати запах метилмеркаптана, який більш токсичний, ніж фенол. У суміші з фенолом він посилює ефект від неприємного запаху. Обидва гази діють на верхні дихальні шляхи: викликають задуху, головний біль, нудоту.

Валерій Станкевич, завідувач лабораторією гігієни ґрунту та відходів інституту імені Марзєєва (м.Київ):

- Ставок-випарник створений і функціонує з порушенням норм українського законодавства. Тому що жоден екологічно небезпечний і небезпечний для здоров'я населення об'єкт не може функціонувати без встановленої санітарно-захисної зони. А її для ставка ніхто не встановлював! ... Всі токсиканти (а там кадмій, свинець, солі важких металів) йдуть в колодязі. Коли ми проводили дослідження щодо майбутнього впливу комбінату "Ворскла-Сталь", ми повинні були оцінити вже існуючу екологічну ситуацію. І ми написали в своєму висновку, що найбільш екологічно небезпечним об'єктом є саме цей ставок-випарник. До такого висновку ми прийшли на підставі результатів аналізів проб, які відбирали в минулому році.

"Катастрофи там ніхто не виявить"

Так вважає Микола Беседін, головний спеціаліст з охорони навколишнього природного середовища ЗАТ "Укртатнафта".

- Миколо Васильовичу, що робиться, щоб зменшити шкідливий вплив ставка на навколишнє середовище, адже запах біля ставка таки відчутний?

- Запах, швидше за все, дає мектілмеркаптан. Поріг чутливості для нього у людини дуже низький. Тобто ми відчуваємо запах навіть при концентраціях, які набагато менше норми. І вимірювання біля ставка не показують жодних перевищень.

- Ви хочете сказати, що людям не шкідливо цим дихати?

- Я не хочу сказати, що це корисно.

- Я походила біля ставка-випарника десь годину, і у мене весь вечір боліла голова.

- Цілком можливо. Свого часу відселили мешканців села Крамаренки, яке знаходилося поблизу ставка.

- А з Бондарем що робити?

- На даний момент ми проектуємо біологічну систему очищення стоків на ставок-випарник. Завдяки їй буде практично повне очищення від органіки (в тому числі фенолу, сірководню, аміаку), залишаться тільки солі, які будуть скидатися в ставок-випарник. Проектування займе шість місяців і ще 18 місяців - на будівництво.

- Чи оцінювали незалежні експерти масштаби екологічної шкоди?

- В даний час рішення про таку експертизу прийнято. Замовником повинна виступити Полтавська облдержадміністрація, ні ГЗК, ні НПЗ не знатимуть, який інститут буде виконувати ці роботи. Але відразу кажу: запахи знайдуться, але катастрофи там ніхто не виявить. І відселяти Бондарі не доведеться.

- А санітарно-захисна зона? Чому її немає?

- Розрахунок показав, що шкідливі речовини від ставка-випарника не досягають населених пунктів. Тому наукові співробітники зробили висновок, що санітарно-захисна зона не потрібна. А контролюючі органи поставили свої печатки. Це було в 1994-1995 роках.

Тетяна Донченко, Укррудпром

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Миколо Васильовичу, що робиться, щоб зменшити шкідливий вплив ставка на навколишнє середовище, адже запах біля ставка таки відчутний?
Ви хочете сказати, що людям не шкідливо цим дихати?
А з Бондарем що робити?
Чи оцінювали незалежні експерти масштаби екологічної шкоди?
А санітарно-захисна зона?
Чому її немає?

Новости