Після закінчення концерту IM, нарешті, побачив СКК в звичному оточенні тисяч металхедов. Ще світло було. Зустрів Макса ( f_booth ), Перевели дух, перетерли за все пригоди. Тут він мене і попередив, що метро в Петербурзі закривається сильно раніше, про що ніхто з місцевих мені не говорив. (перший дзвіночок)
Домовилися зустрінеться біля вокзалу заздалегідь, якщо вже раніше на метрі поїду, і далі догуляти. Угу, ось тут починається пригода. Від стадіону до будинку було недалеко, пішки дістався ...
Я-то думав помитися встигнути перед поїздом і роботою, але час підтискав, блін. Встиг тільки ролами напхати, які притягли з того шинку, попрощатися і втекти.
На метро то я встиг, навіть на останній поїзд. АЛЕ, точно ніхто не попереджав, що після закриття переходів поїзда ще півгодини не катався, як у нас москалів !!!! Думаю ладно, я ж не буду, як в минулі два рази бігти за йдуть поїздом, я вийшов сильно заздалегідь. (ага, мрій) Максимум не встигну зустрітися з Максом.
Так і пішов від Технологічного Інституту. Взяв на кшталт хмільного і пінного, гуляю, телефон сіл, зателефонувати нікому не можу. Та й розумію, що ніхто не встигне підсобити. Потихеньку додаю крок, відчуваю, починаю не встигають. Добре так пройшовся, тільки нервувати став. Добрався до Московського вокзалу, знайшов де роздрукувати квиток, стою в черзі. До поїзда 20 хвилин, заспокоївся. (ай молодець)
Пам'ятаєте, я казав про поїзд Гельсінкі - Москва? Все замигтіло у мене в голові з шаленою швидкістю !!! Цей поїзд не може їхати з цього вокзалу! Згадалося в момент, де ми зупинялися в Пітері по шляху в Фінку! Ладозький вокзал ... Я згадував адже як їду, і знову ж ніякої розмови про вокзалі не було, ні зернини Сумніву не зронив: D (айнаненане)
Всі рішення приймалися за частки секунди. Залишатися, чи тікати. Адже якщо не встигну, не зможу повернутися на цей вокзал, і постаратися виїхати вранці, денех немає, вранці на роботу! Адреналін попер з вух аж. (залишається 15 хвилин до поїзда)
Побіг. Ворота, через які виходив вранці в суботу, закриті. Тепер бігти назад, і далі через весь вокзал до головного входу / виходу, перестрибуючи через Московських Мейдановцев, які їхали нормальним поїздом. Зовні все таксі дорогі. Пробіг сильно в сторону, схопив перше шахідтаксі. Домовилися, що якщо не встигне, не заплачу все. (до поїзда 12 хвилин)
Летимо до Ладозького вокзалу, збираючи світлофори, і явно порушуючи ... пристебнули, в голові бухати адреналін. Доїхали за 5 хвилин до відправлення !! А квиток ще не роздрукований. На вокзалі порожньо, побіг в правильному напрямку, самотнє вікно каси ... (3 хвилини)
Запитали паспорт спочатку, але поглянувши на мене, роздрукували квиток і побажали удачі! (2 хвилини) Згадав, як бродив тут в 2008-му, правильно вибіг на платформу, і ... (1 хвилина) ВСТИГ.
PS Добрів до вагона, а там в купе всі сплять, чи не отворяють дверей. Коли, нарешті, увірвався, потрапив в повну темряву. Після такого дня, концерту та нічного забігу від мене і від черевиків прямо пиха "свіжістю" і жаром. Весь прилип, все незручно.
Крутився під кондеем, різні сторони підставляв, що б обсохнути, поки фільму дивився. Тільки потім зміг влягтися норм. Але поїзд шикарний звичайно, опускаються застелені ліжка, ужінозавтрак, похідний мінімум гігієни, напої, що було дуже актуально. В той момент я вирішив, що непогано після таких пригод прокинутися перед роботою в такому шоколаді.