Світова ліга - вчора і сьогодні
Нинішній турнір Світової ліги ювілейний - 25-й. Навіть не скажу так відразу, з якими б турнірами в ігрових видах спорту порівняти це змагання. За престижністю це близько до футбольного кубку конфедерацій: начебто і почесно, а й поступається чемпіонату світу, олімпійських ігор і чемпіонату Європи. По можливості поекспериментувати - близько до хокейному Євротуру. За вимогами до організації - близько до баскетбольній Євролізі. Та й відбору в цей турнір не проводиться - є гідний рейтинг, зал, і забезпечується гарна телекартинка - можна подавати заявку на участь. Такий собі клуб для обраних. Але вже сам факт участі збірної в цьому турнірі свідчить про те, що з волейболом в країні все в порядку. Думаю вірно і зворотне твердження.
Вчора.
Перший розіграш Світової ліги відбувся в 1990 році. Турнір зібрав 8 команд, а в матчі відкриття зустрілися збірні СРСР і Нідерландів. Першим переможцем стали італійці. До речі тільки вони і бразильці - єдині збірні, які брали участь у всіх турнірах. Ці ж збірні зібрали і найбільшу кількість перемог: бразильці - дев'ять, італійці - вісім. Справедливості заради треба відзначити, що останній титул Італія завоювала ще в 2000 році - саме в цей період Скуадра Адзура тотально домінувала в світовому волейболі (правда в цей період їм так і не вдалося підкорити олімпійську вершину). А взагалі переможців цього турніру не так багато. Крім згаданих Бразилії та Італії на першу сходинку тричі піднімалася Росія (і всі три рази обігруючи в фіналі бразильців) і по одному разу Нідерланди, Польща, Куба і США. А ось головним невдахою турніру можна вважати болгар. Їм ні разу не вдалося потрапити в трійку, причому п'ять разів вони займали четверте місце. Не менш образлива історія і Сербії. Двічі фінальний турнір проводився в Сербії, двічі господарі виходили в фінал і двічі поступалися. А якщо додати, що ще один фінал був програний Сербією в Ріо-де Женейро американцям, то картина стає ще похмурішим.
Діючі чемпіони Світової ліги - збірна Росії.
Тріумф збірної Бразилії в Белграді в 2009. У фіналі повалені серби 3: 1
Раніше існувала легенда, що той хто в олімпійський рік виграє Світову Лігу (якщо це не Італія, яка в свою громила всіх і всюди крім як раз Олімпіади -им тотально не щастило) - виграє і олімпійський турнір. Так було в 1996 (Голландія), 2004 року (Бразилія) і в 2008 (США). У 1992 і 2000 переможцями ставали італійці. Міф звалився в Лондоні в 2012 коли переможці Світової ліги - поляки вже в чвертьфіналі програли росіянам.
Творці міфів. Краща збірна 1996 року - збірна Голландії: Світова ліга + Олімпіада
Руйнівники міфів. Збірна Польщі -2012. Просто переможці мировалось ліги)))
Турнір характеризується великою кількістю перельотів. Наприклад, в 1999 році збірна Росії подолала менш ніж за місяць відстань в 30 тисяч кілометрів, відправившись з Москви до Італії, звідти до Австралії, а потім до Аргентини, де проходив фінальний турнір.
За 24 роки існування турніру фінал брали: Італія (5 разів, і готується прийняти в 6-й), Бразилія (4), Польща (3), Аргентина (3), Нідерланди, Сербія (по 2 рази) і по разу Японія, Іспанія, Болгарія і Росія.
Формат фінального раунду Світової ліги змінювався нечасто. В основному це був Фінал чотирьох. У 1998 році був проведений фінальний груповий турнір (перемогли кубинці). У 2011 році - Фінал восьми. Останні роки Світова ліга вибрала для себе оптимальний варіант Фіналу шести: дві групи по три команди, півфінали і фінал.
Якщо говорити про гравців, то першим MVP турніру стали італієць Андреа Дзордзі. Він же повторив це досягнення в наступному році, що і є рекордом. Більше жодному волейболісти не вдалося більше одного разу завоювати цей титул. Можливо це сталося через те, що в період 1995-2004 цей титул не присуджувати.
Андреа Дзордзі - єдиний двухкратинй володар титулу MVP
Найбільш близьким до повторення рекорду італійця був би Максим Михайлов (MVP 2011 роки), який і сьогодні демонструє волейбол дозволяє претендувати на титул. Але він лікує гомілкостоп і готується до весілля. Також шанси є і у чинного MVP яким є екс-українець Микола Павлов. Однак, нове правило за яким в збірній може грати тільки один натуралізований гравець змусить тренерський штаб вибирати між ним і натуралізований сполучною, білорусом, Будько. Так що і на цей раз, думаю рекорд Дзордзі встоїть (хоча після стартових програші сербам Миколи вклюсілі таки для ігор проти США).
Якщо вже заговорили про український слід, то не можна не згадати про севастопольців Дмитра Фоміна -самий результативний гравець - 1995 і Семен Полтавському - найрезультативніший гравець - 2007. Також бронзу в складі збірної СРСР в 1991 завойовували вже згаданий Дмитро Фомін, а також екс-тренер збірної України Юрій Філіппов, і Кременчужець Олександр Шадчина.
Семен Полтавський - народився в Україні, славу приносить Росії
Продовжуючи тему бомбардирів (вам не здається, що це слово дуже точно асоціюється з волейболом), треба відзначити Івана Мільковіч (MVP-2007 між іншим), який шість разів ставав найрезультативнішим гравцем турніру. Причому зробив він це в складах трьох збірних: 2001 і 2002 за Югославію, в 2003 і 2005 за Сербію та Чорногорію і в 2008 і 2009 за Сербію.
Іван Мількович - кращий бомбардир Світової ліги
Ну і не можна не згадати легендарного бразильця Жібу - восьмикратного переможця турніру і MVP - 2006 року.
Жибао - незамінний.
Сьогодні.
Взагалі за всю історію турніру в ньому брало участь 34 збірних, включаючи три неіснуючі на сьогоднішній день - СРСР, Югославії і Сербії та Чорногорії. І практично всі вони представлені в нинішньому розіграші. З завсідників хіба, що греки (10 разів брали участь в турнірі) та Венесуела (6 участий) відсутні в нинішньому турнірі. Справедливості заради треба відзначити, що нинішній рівень цих команд не зовсім відповідає встановленій в турнірі планці.
Формула турніру на відбірковому етапі заплутана, але вона переслідує конкретну мету - видовищність пов'язану з рівним класом команд. Причому важливий не тільки рейтинг, а й сила збірної саме на дату початку турніру. Існують три дивізіони. Почнемо знизу.
Третій дивізіон обкатний. Офіційно - кандидатський. Його переможець не бореться за перемогу в турнірі, а лише за гарантоване місце (якщо таке бажання виникне) в наступному році. Ну і себе показати, і заробити ніколи не заважає.
Третій дивізіон складається з двох груп. У групі «F» беруть участь збірні Куби (7 рейтинговий номер), Тунісу (13), Мексики (22), Туреччини (45). У групі «G» - Китай (18), Пуерто-Ріко (20), Іспанія (25), Словаччина (36). Як бачимо поділ цілком умовно і ті ж кубинці і китайці цілком могли претендувати на дивізіон вище. Я ж зазначу присутність іспанців - головних наших кривдників у відборі до чемпіонату Європи-2015 року, яким ми двічі поступилися в боротьбі 2: 3 і 1: 3. Як бачимо, якщо ми хочемо брати участь у фінальних турнірах Європи або світу - збірну треба обкатувати. Що наші конкуренти і роблять в той час коли ми граємо навіть без товарняків.
Другий дивізіон має в своєму складі три групи. Переможець цього дивізіону допускається до фінального турніру і має можливість поборотися за загальну перемогу в турнірі. Отже, в групі «С» беруть участь Канада (11-й рейтинг), Австралія (14), Фінляндія (30), Бельгія (37). У групі «D» - Аргентина (7), Німеччина (10), Франція (16), Японія (17). І в групі «Е» - Південна Корея (21), Чехія (22), Португалія (28), Голландія (31). Знову трохи посиплю на рану з сільнички. Зверніть увагу на те, що в другому дивізіоні грає ще один наш колишній конкурент по Євровідбір - Чехія.
А чехи непогано стартували в нинішньому розіграші розміняти перемогами з португальцями на виїзді і перемігши корейців будинку.
Скажіть чи можна при нашому ставленні до справи претендувати на щось більше. Для мене дивно не те, що ми не вийшли на чемпіонат Європи, а то як ми близько були до виходу граючи з листа проти збірних мають постійну ігрову практику.
Повернемося до формату другого дивізіону. Всі переможці груп плюс господар фіналу чотирьох - Австралія (не залежно від результатів в групі) зіграють в Сіднеї і переможець отримає право грати у фінальному турнірі.
Ну і перший дивізіон - еліта! Тут зібрані вісім команд у двох групах. У групі «А» - Бразилія (1-й рейтинг), Італія (3), Польща (5), Іран (12). У групі «B» - Росія (2), США (4), Болгарія (6), Сербія (9). За два перших місця плюс господар головного фіналу - Італія і переможець другого дивізіону в фіналі шести поборються за перемогу в турнірі і, звичайно, призовий фонд. А він не маленький - 6 900 000 $ ось так от.
Хоч гроші і чималі, але стартує 30 серпня в Польщі фінальний етап чемпіонату світу, звичайно, накладе свій відбиток на результати поточного розіграшу Світової ліги. Що б не стояло на кону, а титул переможця Світової ліги за престижністю на багато поступається звання чемпіона світу. Тим більше цікаво як поведуть себе збірні першого дивізіону на відбірковому етапі.
Поексперементувати зі складом збірна Росії двічі 2: 3 і 1: 3 поступилася на старті турніру сербам
Але про це я розповім вже в наступному пості.
При підготовці статті використано інформацію сайтів ФІВБ , ХОФВ , Спорт-Експрес , КMФВ , Волейбол без кордонів , світ волейболу